Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
СПОМИН ПРО ТОЛОКОСТ” членки 76-го Відділу СУА, Воррен, Мічіґен. 10-го березня ц. р. на сходинах нашого Відділу та в при сутності гостей, разом понад 50 осіб, наша членка Ольга Ласка прочитала свої спомини про табір смерти в Авшвіц. Це було 40 років тому. З того часу видано про Авшвіц багато книжок, накру чено фільм і ведеться, до нудот, брехливу, односторонню пропаганду. Нелегко передати жах цих переживань, але насвітлення тих справ односторонньо ставить їх в катего рію дешевої пропаганди. Тим самим викликає недовір’я в непоінформованого читача (чи глядача) щодо правдивости тих подій. Доповідачка підкресює, що вона переказує події так, як в її пам’яті вони залишились. А також, що все сказане стосу ється до умов у тому таборі (Авшвіц) і його жіночої частини. Безпосередніми наглядачами в’язнів були — в'язні, переважно жидівки. Знання німецької мови надавало їм цей досить сумнівний привілей. В умовах, де смерть загрожувала однаково, важко виправдати жорстокість тих таборових "коляборантів” у стосунку до своїх товаришів недолі. Не було у них зброї, але звичайним києм, без причини, безглуздо били своїх "підлеглих". Чомусь такі факти промовчується. Всі в’язні були відповідно позначені: червоний три кутник носили політичні в'язні, чорний — злодії, інший колір — проститутки, зірку Давида — жиди. Одним словом: різношерста публіка з усіх суспільних верств та країн заво йованих Райхом — навіть німкені. А у сьогоднішніх виданнях на світлинах, всі в’язні, з усіх таборів смерти пишаються зіркою Давида. Невже ніхто інший тих таборів не пережив? А тут щей такі незабутні картини: повні потяги жінок і дівчат в біленьких хустках. ...Звідки ви? ...Та з України... Все село (містечко) виселили і нас сюди привезли! Пройшли роки, ніхто не наробив світлин і людей наче на світі не було. Оля Ласка читає спомини про табір в Авшвіц Olha Laska reading about “Aushwitz ...А в пам’яті, білі хусточки так і мерехтять... От, чому Оля Ласка рішила розказати ту другу, про- мовчувану частину про Авшвіц. Бо скривлена і до нудот бубнена пропаганда ображає кожного колишнього в’язня, який чудом врятувався. А це тільки маленька спроба сказати, як воно справді було. С. Строїм пресова референтка ’’СЛОВО ЯК СЛОВО” З нагоди появи нової збірки поезій Богдана Нижанків- ського-Бабая, п.з. "Марципани і витрибеньки", 84-й Відділ СУА та Український Інститут Модерного Мистецтва в Чі каґо, влаштували 21-го травня 1983 р. Літературний вечір під назвою "Слово як Слово”. Це був вечір поезії і прози Богдана Нижанківського у виконанні Гуртка Мистецького Слова з Дітройту. Не зважаючи на те, що в той самий час було багато ін ших імпрез, прегарне приміщення Українського Інституту Модерного Мистецтва ще перед означеною годиною за повнилося любителями мистецького слова. Вечір відкрила імпрезова референтка 84-го Від. СУА, яка рівночасно є головою літературної секції в Українсько му Інституті Модерного Мистецтва, проф. Віра Боднарук. Доповідь про літературну творчість Богдана Нижанків ського подав проф. Богдан Рубчак. Богдан Нижанківський не тільки поет-лірик, але і прозаїк та поет-гуморист. Його ліричні поезії легкі до сприймання-образні. До підкреслення краси його віршів причинилося мистецьке читання їх молодими членами Гуртка Мистець кого Слова, а саме Володимира Грушкевича, Люби Китас- тої, Андрія М. Лятишевського, Гени Юрків-Скипакевич, Христини Фединської. Дуже естетичне і приємне тло до мистецького читання створила відповідно оформлена сцена: Перед львівською кавярнею вулична лямпа, на якій напис: Cafe De la Раіх. До кавярні, під звуки музики входять члени Гуртка Мистецького Слова одягнені за модою 20-их років. Займають місця при столиках та чергуючись почи нають читання, яке в інтервалах переплітане відповідною музикою. Під кінець першої частини програми входить на сцену поет, тримаючи під пахою хліб загорнений в газету і сідає при одному столику і на тлі цього образу прочитано вірш: ’’Купивши хліб і газету”. В другій частині програми уривки з прози читав сам автор. За оформлення сцени, технічне оформлення, світляні ефекти, музику відповідали: Марта Савчук, Роман Скипа- кевич, Андрій Стасів і Юрій Миськів з Чікаґо. Офіційну частину вечора закінчено подякою поетові та виконавцям тієї приємної, культурної імпрези та вручено поетові китицю квітів. Відтак присутні ще довго розмовляли при солодкім і каві, знайомились з поетом, який радо підписував автогра фи на закуплених книжках. М.Г. 40 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1983 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top