Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
також. На ’’третю шихту”, як жінка вже не стає сили. Хоч яка втомлена часто вночі буджуся і шукаю свого записника, бо дістала нову ідею, або пригадала, що забула заплатити якийсь рахунок. Суботи й неділі стараюся присвятити виключно родині. На активну участь у громадському житті не залишається часу, але фінансовими датками стараємося сплачувати свій борг громаді. Чи моральна підпора і вирозуміння від родини є потрібні? Я сказала б, що не лише потрібні, а конечні. Я ніколи не була б осягнула таких успіхів без допомоги мого чоловіка і мами. Одначе тут також мушу додати, що я мала щастя підібрати собі бюрову допомогу, яка складається з льояльних до мене працівниць, які в потребі працюють поза бюро- вими годинами, щиро мені радять, зносять мої злі гумори і вислухують мене тоді, коли вже й родина має мене досить. Якщо говорити про провідників моїх тур, вони також надзвичайні; виконують мої вка зівки і гідно репрезентують мою фірму під час подо рожей. Які користі й некористі з української клієнтелі? Працювати, мешкати і зачинати власне підприєм ство в українському ґетті, мушу признати, було для мене дуже корисним. В першу чергу моя перша клієнтеля почалась льокально від наших парафіян, сусідів, знайомих і приятелів, але з уваги на те, що я не є членом лише ньюаркської громади, а таки всієї української спільноти, я одержала клієнтелю і з-поза границь нашого міста. Цю дальшу клієнтелю я осяг нула через розсилання реклям, через оголошування в українських радієвих програмах, а в першу чергу через нашу пресу — головним чином через щоден ник "Свобода”, дещо менше через "Америку” і ’’Народну Волю”. Оголошення у "Свободі” відразу ознайомлюють 35 тисяч читачів з моїм підприєм ством. В останніх двох роках ми обслужили 4 тисячі клієнтів чи то в туристичних чи еміґраційних спра вах, і до цього часу не було випадку, щоб чек, вистав- лечий українцями, не мав покриття. Одначе україн ська клієнтеля не є зовсім легкою. Більшість з них є менш вирозумілими, бо менше подорожують, порівнюючи з пересічними американцями. Українці неуважно читають інструкції, або в свій спосіб собі їх інтерпретують. Але, в основному, ніде правди діти — таки українці допомогли мені бути тим, чим я є сьогодні, і 90 відсотків моєї клієнтелі це українці з Америки, Канади, а то й Европи. Чи я колись маю вакації? Досі, властиво, ще не мала, і це не з фінансових причин, а через брак досвідче ної особи, що могла б мене заступити. З кожним днем ситуація кращає, і мій персонал стає щораз то більш професійним. Часами вдавалося мені полу- чити "бизнес” із приємністю; і так, минулого року поїхала я, як провідниця тури на Джамайку, куди поїхали і мій чоловік і діти. Коли вимагала потреба, він дбав про дітей, а я про клієнтів. Які поради для ж інок, що хочуть відкрити власче підприємство? Не вагайтеся, але, як я вже поперед ньо зазначувала, — працюйте в тому полі найперше у когось іншого і зачинайте потім з маленького. Ніколи не вкладайте в перше підприємство велику суму грошей — не більш, як половину того що маєте; решту залишіть, як обертову готівку. Не купуйте нічого великого. Як будете працювати по-професій- ному — ваше підприємство буде рости. Якщо вам не пощастить, підприємство поволі завмре, але хоч не втратите все, лиш цю частину, яку в нього вклали. Очевидно, ніколи немає запоруки, що будете мати відразу успіхи, на це впливають різні зовнішні і внутрішні чинники, але не знеохочуйтеся. Треба пробувати і пробувати і найважливіше, яке б це під приємство не було, клієнтелі треба дати багато альтернатив. Чому я особисто відкрила власне підприємство? Я все хотіла бути самостійною, сама все вирішувати, а це можливе тільки тоді, коли ви є власником під приємства. В перших роках не можна розраховувати на жодний фінансовий прибуток. Весь заробіток треба вкласти назад у підприємство, якщо хочете, щоб воно росло. Більша кількість клієнтів вимагає кращого вивінування бюра (ресторану чи готелю), вимагає більше працівників, нової програми, нових ідей. І це є немов зачароване коло, але за те успіхи бувають дуже солодкими. Наведу один приклад з власного досвіду, як доказ організаційного хисту: Рік тому хор ньюаркської парафії звернувся до мене, щоб зорганізувати для них "чартер” на посвячення української церкви в ГІюрді і привітання їх Блаженства Патріярха Йосифа в Римі. Я згодилася тільки під умовою, що всією організацією "чартера”, всіми готелями, турами, провідниками і т. п. буде займатися виключно моє бюро. В той час, тобто в жовтні 1981 року, наймен ший літак до винайму був на 250 осіб. Я зачарте- рувала його за великим завдатком, затягаючи другий морґедж на свою хату, з умовою, що до 1-го квітня зможу його відкликати без значної втрати. Ми видру кували 10 тисяч летючок, сконтактувалися з біль шими парафіями в США, пропонуючу одну дарову подорож за кожних 25 пасажирів. Сама рекляма в ’’Свободі” коштувала понад 6 тисяч дол. Коротко перед 1-им квітня ми мали всього 187 осіб під завдат ком 250.00 дол. кожна. І чи ризикувати, чи відкли- кувати? Чи між квітнем і відлетом в серпні зголо ситься ще 70 туристів? До того часу видатки зв’язані з ’’чартером” доходили до 20 тисяч дол., які нам чи сяк чи так пропадали, але в це не входив той вели кий завдаток на самий літак. Становище виглядало досить безнадійно. Аж, припадково, однієї безсон ної ночі я переглядала туристичні журнали і знайшла зовсім нову фірму, яка реклямувала ’’чартер” на 189 осіб. До ранку важко було діждатися. Не відклику- ючи ще попереднього ’’чартера”, затягаючи третій морґедж на хату я завдаткувала другий чартер. Щоб скоротити довгу історію — все пішло якнайкраще. Перший "чартер” своєчасно відмовлено, другий заповнено до останнього місця. Проща відбулася з великим успіхом. Клієнти вдоволені, а власниця українського бюра подорожей ’’С К О В П ” ще більше, і на другий рік плянується знову новий "чартер”. Дописи написані недбало й нечітко, часто у формі руко писів не тільки прибавляють праці Редакції, але теж спричинюють відложення дописів до наступних чисел. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1983 11
Page load link
Go to Top