Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
СПОМИН ПРО ТОЛОКОСТ” членки 76-го Відділу СУА, Воррен, Мічіґен. 10-го березня ц. р. на сходинах нашого Відділу та в при сутності гостей, разом понад 50 осіб, наша членка Ольга Ласка прочитала свої спомини про табір смерти в Авшвіц. Це було 40 років тому. З того часу видано про Авшвіц багато книжок, накру чено фільм і ведеться, до нудот, брехливу, односторонню пропаганду. Нелегко передати жах цих переживань, але насвітлення тих справ односторонньо ставить їх в катего рію дешевої пропаганди. Тим самим викликає недовір’я в непоінформованого читача (чи глядача) щодо правдивости тих подій. Доповідачка підкресює, що вона переказує події так, як в її пам’яті вони залишились. А також, що все сказане стосу ється до умов у тому таборі (Авшвіц) і його жіночої частини. Безпосередніми наглядачами в’язнів були — в'язні, переважно жидівки. Знання німецької мови надавало їм цей досить сумнівний привілей. В умовах, де смерть загрожувала однаково, важко виправдати жорстокість тих таборових "коляборантів” у стосунку до своїх товаришів недолі. Не було у них зброї, але звичайним києм, без причини, безглуздо били своїх "підлеглих". Чомусь такі факти промовчується. Всі в’язні були відповідно позначені: червоний три кутник носили політичні в'язні, чорний — злодії, інший колір — проститутки, зірку Давида — жиди. Одним словом: різношерста публіка з усіх суспільних верств та країн заво йованих Райхом — навіть німкені. А у сьогоднішніх виданнях на світлинах, всі в’язні, з усіх таборів смерти пишаються зіркою Давида. Невже ніхто інший тих таборів не пережив? А тут щей такі незабутні картини: повні потяги жінок і дівчат в біленьких хустках. ...Звідки ви? ...Та з України... Все село (містечко) виселили і нас сюди привезли! Пройшли роки, ніхто не наробив світлин і людей наче на світі не було. Оля Ласка читає спомини про табір в Авшвіц Olha Laska reading about “Aushwitz ...А в пам’яті, білі хусточки так і мерехтять... От, чому Оля Ласка рішила розказати ту другу, про- мовчувану частину про Авшвіц. Бо скривлена і до нудот бубнена пропаганда ображає кожного колишнього в’язня, який чудом врятувався. А це тільки маленька спроба сказати, як воно справді було. С. Строїм пресова референтка ’’СЛОВО ЯК СЛОВО” З нагоди появи нової збірки поезій Богдана Нижанків- ського-Бабая, п.з. "Марципани і витрибеньки", 84-й Відділ СУА та Український Інститут Модерного Мистецтва в Чі каґо, влаштували 21-го травня 1983 р. Літературний вечір під назвою "Слово як Слово”. Це був вечір поезії і прози Богдана Нижанківського у виконанні Гуртка Мистецького Слова з Дітройту. Не зважаючи на те, що в той самий час було багато ін ших імпрез, прегарне приміщення Українського Інституту Модерного Мистецтва ще перед означеною годиною за повнилося любителями мистецького слова. Вечір відкрила імпрезова референтка 84-го Від. СУА, яка рівночасно є головою літературної секції в Українсько му Інституті Модерного Мистецтва, проф. Віра Боднарук. Доповідь про літературну творчість Богдана Нижанків ського подав проф. Богдан Рубчак. Богдан Нижанківський не тільки поет-лірик, але і прозаїк та поет-гуморист. Його ліричні поезії легкі до сприймання-образні. До підкреслення краси його віршів причинилося мистецьке читання їх молодими членами Гуртка Мистець кого Слова, а саме Володимира Грушкевича, Люби Китас- тої, Андрія М. Лятишевського, Гени Юрків-Скипакевич, Христини Фединської. Дуже естетичне і приємне тло до мистецького читання створила відповідно оформлена сцена: Перед львівською кавярнею вулична лямпа, на якій напис: Cafe De la Раіх. До кавярні, під звуки музики входять члени Гуртка Мистецького Слова одягнені за модою 20-их років. Займають місця при столиках та чергуючись почи нають читання, яке в інтервалах переплітане відповідною музикою. Під кінець першої частини програми входить на сцену поет, тримаючи під пахою хліб загорнений в газету і сідає при одному столику і на тлі цього образу прочитано вірш: ’’Купивши хліб і газету”. В другій частині програми уривки з прози читав сам автор. За оформлення сцени, технічне оформлення, світляні ефекти, музику відповідали: Марта Савчук, Роман Скипа- кевич, Андрій Стасів і Юрій Миськів з Чікаґо. Офіційну частину вечора закінчено подякою поетові та виконавцям тієї приємної, культурної імпрези та вручено поетові китицю квітів. Відтак присутні ще довго розмовляли при солодкім і каві, знайомились з поетом, який радо підписував автогра фи на закуплених книжках. М.Г. 40 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1983 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
