Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
також. На ’’третю шихту”, як жінка вже не стає сили. Хоч яка втомлена часто вночі буджуся і шукаю свого записника, бо дістала нову ідею, або пригадала, що забула заплатити якийсь рахунок. Суботи й неділі стараюся присвятити виключно родині. На активну участь у громадському житті не залишається часу, але фінансовими датками стараємося сплачувати свій борг громаді. Чи моральна підпора і вирозуміння від родини є потрібні? Я сказала б, що не лише потрібні, а конечні. Я ніколи не була б осягнула таких успіхів без допомоги мого чоловіка і мами. Одначе тут також мушу додати, що я мала щастя підібрати собі бюрову допомогу, яка складається з льояльних до мене працівниць, які в потребі працюють поза бюро- вими годинами, щиро мені радять, зносять мої злі гумори і вислухують мене тоді, коли вже й родина має мене досить. Якщо говорити про провідників моїх тур, вони також надзвичайні; виконують мої вка зівки і гідно репрезентують мою фірму під час подо рожей. Які користі й некористі з української клієнтелі? Працювати, мешкати і зачинати власне підприєм ство в українському ґетті, мушу признати, було для мене дуже корисним. В першу чергу моя перша клієнтеля почалась льокально від наших парафіян, сусідів, знайомих і приятелів, але з уваги на те, що я не є членом лише ньюаркської громади, а таки всієї української спільноти, я одержала клієнтелю і з-поза границь нашого міста. Цю дальшу клієнтелю я осяг нула через розсилання реклям, через оголошування в українських радієвих програмах, а в першу чергу через нашу пресу — головним чином через щоден ник "Свобода”, дещо менше через "Америку” і ’’Народну Волю”. Оголошення у "Свободі” відразу ознайомлюють 35 тисяч читачів з моїм підприєм ством. В останніх двох роках ми обслужили 4 тисячі клієнтів чи то в туристичних чи еміґраційних спра вах, і до цього часу не було випадку, щоб чек, вистав- лечий українцями, не мав покриття. Одначе україн ська клієнтеля не є зовсім легкою. Більшість з них є менш вирозумілими, бо менше подорожують, порівнюючи з пересічними американцями. Українці неуважно читають інструкції, або в свій спосіб собі їх інтерпретують. Але, в основному, ніде правди діти — таки українці допомогли мені бути тим, чим я є сьогодні, і 90 відсотків моєї клієнтелі це українці з Америки, Канади, а то й Европи. Чи я колись маю вакації? Досі, властиво, ще не мала, і це не з фінансових причин, а через брак досвідче ної особи, що могла б мене заступити. З кожним днем ситуація кращає, і мій персонал стає щораз то більш професійним. Часами вдавалося мені полу- чити "бизнес” із приємністю; і так, минулого року поїхала я, як провідниця тури на Джамайку, куди поїхали і мій чоловік і діти. Коли вимагала потреба, він дбав про дітей, а я про клієнтів. Які поради для ж інок, що хочуть відкрити власче підприємство? Не вагайтеся, але, як я вже поперед ньо зазначувала, — працюйте в тому полі найперше у когось іншого і зачинайте потім з маленького. Ніколи не вкладайте в перше підприємство велику суму грошей — не більш, як половину того що маєте; решту залишіть, як обертову готівку. Не купуйте нічого великого. Як будете працювати по-професій- ному — ваше підприємство буде рости. Якщо вам не пощастить, підприємство поволі завмре, але хоч не втратите все, лиш цю частину, яку в нього вклали. Очевидно, ніколи немає запоруки, що будете мати відразу успіхи, на це впливають різні зовнішні і внутрішні чинники, але не знеохочуйтеся. Треба пробувати і пробувати і найважливіше, яке б це під приємство не було, клієнтелі треба дати багато альтернатив. Чому я особисто відкрила власне підприємство? Я все хотіла бути самостійною, сама все вирішувати, а це можливе тільки тоді, коли ви є власником під приємства. В перших роках не можна розраховувати на жодний фінансовий прибуток. Весь заробіток треба вкласти назад у підприємство, якщо хочете, щоб воно росло. Більша кількість клієнтів вимагає кращого вивінування бюра (ресторану чи готелю), вимагає більше працівників, нової програми, нових ідей. І це є немов зачароване коло, але за те успіхи бувають дуже солодкими. Наведу один приклад з власного досвіду, як доказ організаційного хисту: Рік тому хор ньюаркської парафії звернувся до мене, щоб зорганізувати для них "чартер” на посвячення української церкви в ГІюрді і привітання їх Блаженства Патріярха Йосифа в Римі. Я згодилася тільки під умовою, що всією організацією "чартера”, всіми готелями, турами, провідниками і т. п. буде займатися виключно моє бюро. В той час, тобто в жовтні 1981 року, наймен ший літак до винайму був на 250 осіб. Я зачарте- рувала його за великим завдатком, затягаючи другий морґедж на свою хату, з умовою, що до 1-го квітня зможу його відкликати без значної втрати. Ми видру кували 10 тисяч летючок, сконтактувалися з біль шими парафіями в США, пропонуючу одну дарову подорож за кожних 25 пасажирів. Сама рекляма в ’’Свободі” коштувала понад 6 тисяч дол. Коротко перед 1-им квітня ми мали всього 187 осіб під завдат ком 250.00 дол. кожна. І чи ризикувати, чи відкли- кувати? Чи між квітнем і відлетом в серпні зголо ситься ще 70 туристів? До того часу видатки зв’язані з ’’чартером” доходили до 20 тисяч дол., які нам чи сяк чи так пропадали, але в це не входив той вели кий завдаток на самий літак. Становище виглядало досить безнадійно. Аж, припадково, однієї безсон ної ночі я переглядала туристичні журнали і знайшла зовсім нову фірму, яка реклямувала ’’чартер” на 189 осіб. До ранку важко було діждатися. Не відклику- ючи ще попереднього ’’чартера”, затягаючи третій морґедж на хату я завдаткувала другий чартер. Щоб скоротити довгу історію — все пішло якнайкраще. Перший "чартер” своєчасно відмовлено, другий заповнено до останнього місця. Проща відбулася з великим успіхом. Клієнти вдоволені, а власниця українського бюра подорожей ’’С К О В П ” ще більше, і на другий рік плянується знову новий "чартер”. Дописи написані недбало й нечітко, часто у формі руко писів не тільки прибавляють праці Редакції, але теж спричинюють відложення дописів до наступних чисел. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1983 11
Page load link
Go to Top