Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
кий час він сам може бути у по требі. Рішили зупинитися і розпалити вогонь. Викопали в землі ямку, на край поставили решітку і заходи, лися біля вечері. Яєшня смакува ла надзвичайно, запили кавою і приготовили каву на пізніше. По гасили докладно вогонь і гайда в дорогу. Переїхали ще сто миль (558 милі від Перту) і о 9:40 вве чері розташувалися в ,,буш і“, за раз біля дороги, на нічліг. Це зна чило витягнути ввесь багаж і в за дній частині авта розстелити по стіль. В ночі почав падати дріб ненький дощ, але в авті під буд кою було зовсім затишно і сухо. 2 9 . 1 1 . — О год. 5:45 ранку ви рушили з дощиком, але зате поро ху майже зовсім немає. Буш рід кий. Зірка провадить авто протя гом одної години і досить добре з тим справляється. Дорогу пере бігають дикі коти, перелітають ди кі індики, яструби, круки і багато малесеньких пташків. На дорозі багато вбитих кріликів і це власне є приманою для пташків. це видно їхній харч. Особливо ін диків дуже багато, їх барва злива ється із барвою кущиків обабіч дороги так, що трудно їх відрізни ти. Буш горить у деяких місцях, трапляються зовсім пусті місця, значить буш вигорів. Наближаємося до Мадури (M a d u ra). Таблиця при дорозі спові щає, що тут десь є корови, оче видно в тій Мадурі, але щоб до неї потрапити, треба з ’їхати в сто рону на південь. Рішили поїхати, подивитися. Краєвид дуже непри вітний, дорога веде поміж гори, я- кі зовсім не викликують у нас за хоплення. Паслося декілька корів, трава дуже мізерна. В Мадурі ,,готель“, це значить кілька б у динків із азбесту, запорошених так, що виглядають немов би були збудовані з піску. Можна купити бензини, і полагодити авто, як ко му потрібно. Вода до вмивання со лона, тому не хотіли брати душ, хоч написи: рустерс -—- гене (r o o sters -—- h e n s) нас до цього заохочували. Повернули до голов ного шляху і по 22 милях зупини лися біля збірника з водою, щоб поїсти. Від Мадури аж до Юклі (E u cla ) видно від півночі у віддалі 1 милі гірський вал, при шляху кущики повні кріликів. Майк три має напоготові рушницю, але заки зупинимо авто і Майк прицілиться з неї, крілик чмихає в придорожні кущі. Зараз за Юклею, о год. 4:40 по пол., переїздимо границю обох стейтів. Покидаємо низовину, під’- їзджаємо догори на високорівню і в замряченій далечині показується океан. Видно піскові гори над мо рем. Буш, який до того часу був густий, починає рідшати. Робиться дуже темно, доїздимо до Налябор (NuHarbor). Як указує назва, д е рев зовсім немає, тільки маленькі кущики, рівнина цілковита. Дума ли розташуватися при шляху на нічліг, але побачили таблицю, що це резерват для аборигенів, який тягнеться 24 милі завдовшки і не вільно з ’їздити із шляху. Тому продовжуємо їзду і о год. 9:30 ввечорі під’їздимо до великого бляшаного збірника з водою, т. зв. Айві Шед (I v y S h ed ). Такі збір ники є побудовані вздовж всієї Айр Гайвей у відступах кількаде сяти миль. У них є солодка вода. Над збірниками збудовані піддаш шя, навіть кілька авт може помі ститися. Одне авто вже там стоїть, хтось перед нами зупинився, і ми раді, що маємо товариство. В гурті і смерть миліша! Швидко п’ємо ка ву, тихенько приготовляємося на нічліг і спимо. Переїхали того дня 498 миль. ЗО. 11. — Вранці пізнаємо па сажирів другого авта. Двоє англій ців з Нової Зеляндії, що відвідали Англію і тепер подорожують по Австралії, заки повернуться додо му. Розпалюємо знову вогонь, сні даємо і даємо гарячу воду нашим співнічліжанам. Майк конче хотів спробувати на снідання крілика, що він його вполював минулої но чі, але це забрало б багато часу, занехали. О год. 6:45 вирушаємо. Дерев більшає, кріликів щораз менше, а потім зовсім їх немає. Бачимо вівці, місію для аборигенів і недалеко в ліску двох аборигенів з ратищами і псом. Часто перелі тають білі й кольорові папуги. Дощ паде весь час. Показуються лани пшениці. Наближаємося до Пенонґу (P e n o n g ), першого міста, відколи покинули Норсмен. У Пе нонґу привітав нас на веранді пер шого дому малий верблюд. У Се- дуні (C eduna) му сіли віддати всі помаранчі і помідори, не вільно привозити до Півд. Австралії садо вини. За те дістали тут морозиво, якого не могли дістати в Пенонґу. Слідуюче місто Віруля (W irru- 1а), дуже запорошене, взагалі по рох нестерпний, бо на дорозі бага то більше авт і дощ устав. Між містами Вудіна і Кімба (W uddina, K im bo) дорога горбкувата і крає вид дуже гарний. На обрії видно два великі горбки і в цю сторону багато показників, правдоподібно туристичний об’єкт. Ліс дуже гу стий і зелений. Лани збіжжя, ком байни при роботі. В Кімбі пові домляємо в ґаражі, що якесь авто потребує помочі, ми зустріли Й О ГО при дорозі і водій просив нас зголосити його прохання про по міч в найближчім представництві Р.А.С. Ґараж у Кімбі дуже гарний, новий, можна дістати обід чи вече рю, покупці можуть узяти душ, на писи: ґайс — доле (g u y s -— d o lls). За Кімбою ліс ще густіший і зеленіший, дорога спускається вниз. Бачимо багато кенгуру. Якби не те, краєвид нагадує Україну. Дорога поправляється, але все ж те ще ,,ґревел“. Наближаємося до Айрон Ноб (Iron K n ob ). Вечір і все, що ми можемо бачити: гора, вкрита світ- лами, виглядає як велетенська я- линка. Щоб дістатися до самого міста, об’їжджаємо гору, місто од нак неінтересне, все збудоване з бляхи, будинки і тини, все дуже запорошене. Пересуваємо час на 1 ^ год. вперед і на 15 миль перед Порт Огаста (P o r t A u g u sta ) в’їжджаємо на асфальтову доро гу. В Порт Оґаста повечеряли і поїхали дорогою на Вейкфільд (W a k e fie ld ). 1 . 1 2 . — По півночі дрімаємо кілька годин в авті і о 4. год. ран ку в’їжджаємо на передмістя Аде лаїди. По загальних привітаннях у наших приятелів одного хотілося: викупатися і лягти спати. За остан ній день з гаком зробили 668 миль. Майк твердив, що тільки то му міг цього доконати, що прий мав що 6 годин дві таблетки Аспро (порада Юрка, родинного апти- каря!) за весь час нашої подоро жі. З Перту до Аделаїди 1719 миль, в тому 1050 миль ,,ґревелу“. На сьогоднішній день ситуація краща, бо недавно збудовано за М НАШЕ ЖИТТЯ — 'ВЕРЕСЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
