Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
неді, Д ж ордж а Вашінґтона, Абрагама Лінкольна і т. д. Спеціяльно дивилась я за клясичними казками Ґріма чи Ан- дерсена, але їх не зустрічала. Прига дую собі, що дискутуючи на тему телевізійних передач, одна пані ска зала мені, що д у ж е важним є, щоб дитина відрізняла реальність від фан тазії і тому вона не дає дітям диви тись на програми з суперменом і т. д. У кожній хаті є коли не дитячий патефон, то гай-фай, або одне й д р у ге. Мають багато різнородних пла тівок. В одній хаті я бачила платівки із у сіх визначних музичних постано вок на протязі 10 літ. У тій самій хаті були випозичені з бібліотеки для д і тей д у ж е приманливі і повчальні опо відання про наукові експерименти. Хлопець ц еї родини ходить у суботу до спеціяльної школи (s c ie n c e s c h o o l), а щодня до звичайної публичної шко ли, в якій він є прийнятий до кляси д у ж е здібних дітей. Американка — погана господиня. Не присвячує багато уваги тому, чи те, що вона подає на стіл, смакує чо ловікові чи дитині. Д у ж е часто ла дить юшки з консерв і заморож ені продукти. Також на гостинність аме риканка скупа. При малій, а тим біль ше несподіваній гостині подають аль- коголь, плетеними, смажену картоп лю і т. д. При запрошенні на о б ід чи вечерю не подають нічого особливо го. Немає ніякого домашнього п е чива. Помимо того, а мож е і в наслідок того, чоловік американки шанує свою жінку і трактує її, як рівнорядну. Коли треба немовля перевинути чи пеленку випрати, то він це зробить і закупи полагодить. А є такі, що й їсти зварять... Американець не вва жає, що ця праця пониж ує його. Він каже, що жінка потребує т еж поці кавитись тим, що діється у світі і від- почати від дітей. На тому кінчаю свої спостереж ен ня матері-американки жидівського походж ення. Я свідома того, що не кожна з них так дум ає і поводиться, як я подала. Знаємо, що кожна лю дина є інша. Я лиш подала узагаль нено спостереження, над якими варто застановитися, коли хочем о пізнати покоління тут родж ених американців, яких батьки були іміґрантами. їхні матері були ті „ідеальні мати-жидів- ки“, про яких багато написано кни жок. М олоде покоління вж е далеко відійшло від свого праобразу, але має теж багато цікавих позитивних рис. Коли маю говорити про матір-укра- їнку, то хотіла б поділити це м оє спо стереження. В одному скажу про тих „старших41 матерів, що їм у ж е про минула 30-ка, яких діти є в шкільно му віці. А в другому про тих, м олод ших, що недавно тому вийшли заміж або мають малих ще дітей. Одна в них є спільна риса. Кожна хоче посилати б е з найменшого ва гання і про те подбає, щ об ї ї дитина, син чи дочка, покінчили вищі школи. Знаю, що навіть серед простолюддя є наставлення до вищої освіти для дітей. У цьому наші родини корисно вирізнюються серед американців, що не прив’язують такої ваги до того. Статистика ред. Сирника походить із 1961 р. У тому часі новоприбулі емігранти ще не були настільки за можні, щ об могли оплачувати вищі студії своїм дітям. Я знаю багато ж і нок, що хотіли студіювати, але мусі- ли йти д о роботи. А з-пом іж тих, що студіювали, кілька жалілося, що пі до впливом батька взяли найбільш по- платний фах, а не той, д о чого їх тяг нуло. В українських матерів середнього покоління д у ж е замітна тяга до само посвяти. Вони змагають до того, щоб усе в них було ідеальне. Мешкання, господарство і виховання дітей. Д о того ще приходить проблема вихо вання в українському ду сі і ц ієї д і лянки ніхто не за н едбує. Щ е треба згадати, що українка активно працює в СУА й підпомагає молодечі органі зації, д е ї ї діти належать. Українка з увагою ставиться до свого зовнішнього вигляду і вміє елегантно вбратися. Тому й дітей св оїх убирає д у ж е дбайливо. В укра їнському середовищ і матері дбають про лекції фортепіяну чи балету. Ува жають, що попри саме знання музич ного чи танкового мистецтва важли ве те, щ об дитина навчилася висту пати на пописах і щ об винесла з них гарні спогади на майбутнє. Українка — досконала господиня. Вона гордиться тим, що подає на стіл, дбає, щ об чоловікові й дітям у се сма кувало. Турбується, щ об дитина отри мала в їж і всі потрібні складники. Коли влаштовує гостину, тоді в н еї багатий і смачний буф ет — видно, що вона не жаліла для того ні часу, ні труду. В хаті помітна чистота і по рядок. Видно дбайливість про те, щ об мешкання було прикрашене україн ськими вишивками, керамікою чи о б разами українських мистців. У хаті панує культурна атмосфера. Батьки читають українську й амери канську пресу, дбають про книжку в хаті і багато оповідають дітям про життя в Україні. Є склонність до на вчання дітей рецитувати вірші на па м’ять. Взагалі вироблення пам’яті стоїть на першому місці у дошкіль ному, а навіть шкільному вихованні. Це все, що я сказала, — торкається тієї матері середнього покоління. Д е що йнакше представляється молода мати. Вона, хоч походить нераз із найбільш патріотичних родин, почу вається американкою українського походж ення. Із дітьми вживає укра їнської мови, а з чоловіком часто ан глійської. Д бає, щ об дитина належала до Пласту, але воліє посилати дитину до публичної школи. Не вірить у ко нечність у всьому послуху дитини батькам. Уважає, що в наших паро- хіяльних школах ломлять індивіду альність дитини дисципліною і ви вчанням на пам’ять. Багато матерів ставиться прихильно до метод на вчання за системою Марії Монтессорі. Ці молоді українки — д у ж е само певні. Багато з них допомогли чоло вікам покінчити вищу школу, але й вони продовжували студії, коли чо ловіки ввечорі лишалися з дітьми. Вони вимагають від чоловіків спів праці у вихованні дітей чи навіть у веденні дом у. Вони не змагають до ідеального порядку в хаті чи в кухо- варенні. Дбають про розвагу: спорт, кіно і товариське життя з однодум цями. Ці молоді родини передплачують американську пресу, але не читають української, хіба вийнятково. Для м о л о д о ї господині українські традиції і прикрашування хати вишивкою (х і ба що мама це для н еї зробить) є зайвою витратою часу. На ї ї думку, ці чинники не можуть мати великого впливу в американському світі. Тут мушу зазначити, щ о не всі з молодих матерів так думають, але та ке є становище більшости їх . Це є цікаво порівняти й застановитися, бо межа віку між одними і другими не така вже й велика, щонайбільше 10 років. А людська і виховна настанова їх різна. Ц е треба взяти до уваги та кож тим у СУА, що беруться це мо л оде жіноцтво організувати. Для цьо го молодш ого покоління матерів го ловні кличі СУА, як суспільна опіка 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top