Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Марія Менцінська Автом крізь пустелю Давно кортіло мені подивитися, як живуть українці в східніх стей- тах Австралії, але це здавалося ме ні неможливим до осягнення. Тяж ко було відважитися на подорож літаком або поїздом, це виглядало за коштовне, і тому я з захоплен ням зустріла вістку, що Зірка і Майк (дочка і зять) вибираються автом до Аделаїди. Подумала со бі: оказія трапляється, чому б не скористуватись? Евентуальні не вигоди мене зовсім не лякали, на впаки, хотілося нагадати юнацькі часи, часи пластування і прогуля нок у гори. Заявила своє бажання прилучи тися, і ціла родина прийняла його дуже радо: і ті, що мали залиши тися вдома самі й заступити мене в хатній господарці, і другі, з я- кими мала їхати. Почалися приго тування до подорожі. Майк купив усякі мапи, почали розпитувати всіх і вся, що потрібне на дорогу, зладжували списки, скільки і який харч брати з собою, купили або позичили речі, потрібні до табору вання і остаточно вирішили дату виїзду. Авто наше було пів ван тажне, марки Польден, отже в ка біні сидіти мали ми всі троє, а по заду треба було запакувати все потрібне до подорожі: запас бен зини (вона в пустелі дорожча, ка зали), баньки з солодкою водою, матраци, подушки, коци, харч на три дні, посуд, приладдя до вми вання, знаряддя такі, як сокира, молоток, рискаль, рушниця і валіз ки з одягом. Все мусіло бути по закриване пластиковими покрива лами, крім того авто мало щільну брезентову будку. Досвідчені лю ди звертали увагу, що порох у пу стелі непереможний. Останні дні минають швидко, швидко, взаємна виміна інструк цій: „Не забудьте нагодувати Бо- джі і Розіту (наші пташки — ба- джеріґар) і Пепі (наш п е с )!“ — з однієї сторони, і „Пишіть, коли тільки можете, особливо, як пере їдете пустелю!“ — з другої сто рони. Нарешті, дочекалися. 28. 11. 60. — Вирушаємо о 6:30 ранку зі столиці Зах. Австралії, Перту. Дорога до Нортгаму про минула швидше, як звичайно. За раз за Нортгамом краєвид помітно зміняється, горбків немає, дорога рівненько тягнеться на схід. Пе реїхали без зупинки через Кандер- дін (C u n d erd in ). У тамошньому таборі ми перебули два роки по буту в Австралії і перед нами від критий простір. Наша дорога встелена „трупа ми" : волабі, кіт, крілики, лиси і всякого розміру птахи. Все це жертви своєї необережности, бо авта їдуть з великою швидкістю. Ґоана переходила дорогу, але Майк, добрий водій і великий при ятель звірят, щасливо ї ї оминув. Затрималися в Келерберін (K eller- b e r in ), купили бензини, газету і що було потрібне в аптиці. О 11. год. „попас “ за Мередіном (Мег- red in ) і їдемо далі. По обох сто ронах дороги „буш “. В Мурін Рок (M oorine R ock) зайшли до готелю на склянку пи ва. Бачили там „кузинів" Боджі і Розіти, але всі виглядали дуже хворі. Один із пташків нагадував барвою Боджі, але був куди гір ший. Пригадалося нам, як Боджі гарно говорить: „Галло, Боджі! Прітті бой!“ Знову щасливо оминули „рейс горс“ ґоану, яка, не зважаючи на всі небезпеки, постановила перей ти на другий бік дороги. Зірка їде через 10 хвилин. Наближаємося до Савтерн Кросу (S o u th ern C r o ss), це більша місцевість, спека біль шає. В околиці Кульґарді (Сооі- ga rd ie) червона земля. Це колиш ній осередок для копачів золота, але тепер місто немов би вимерло, посеред міста два готелі, порожні. Людей майже не помічається. За Кульґарді дорога вужча, по верхня ї ї куди більш нерівна. Д е рева зелені, „буш “ виглядає дуже гарно. Коло Віджемульта (W id ge- m oolth a) рослинність місцями ду же вбога, потім ,,буш “ знов гу стий. Перед Норсменом (N o rs- m en ) з ’являється велике озеро з дуже плиткими і широкими берега ми без жодної рослинности. Це со лоне озеро, перед самим містом зовсім сухе. Околиця досить горб кувата, є навіть кілька більших горбків. Само місто Норсмен ро бить дуже приємне враження, в мі сті великий рух, є мотель, тенісова площа, кругляний клюб і купаль ний басейн. Чотири і пів милі за Норсменом починається Айр Гайвей (E y r e H ig h w a y ). Це т. зв. „гревел“, до рога дуже подібна до доріг, що були поміж селами в Галичині, міс цями дуже вибоїста. Зах. Австра лія дбає про свій відтинок краще ніж Півд. Австралія; на західньому відтинку милі позначені на висо ких паликах: паристі числа звер нені в одну сторону, непаристі в другу. Як тільки ми переїхали на другий день границю обох стейтів, жодних табличок не було, і скіль ки проїхали, мусіли орієнтуватися після показника в авті. їзда по ,,ґравелу“ була цілком можлива, тільки, звичайно, авто більше підскакує і починає доку чати порох, особливо, коли зустрі немо авто. Одна річ була дуже ін тересна, що пасажири других авт махали до нас руками і вітали нас; коли ми зупиняли авто на декіль ка хвилин, водії інших авт запи тували, чи не потребуємо помочі. Виходить, кожен відчуває, що їде безлюдною околицею і стрічний чоловік є його приятель, за корот- HALUE ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1970 31
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
