Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Вітаємо молодий талант Хоч українці вважають себе музикальним народом, проте не так часто в нас виринають талан ти, що вперто й послідовно р оз вивають у собі ту іскру Божу. То му з радістю хочемо відзначити недавні виступи молодої співачки Христини Липецької, що пред ставилася нашій публиці на кіль кох імпрезах. З них найважнішим був її власний концерт, влашто ваний у Дітройті 6. грудня 1969 року. Її сильне меццо-сопрано схопи ло цілий ряд творів, ІЦО дійшли до слухачів по-новому в її інтерпре тації. Відгуки в пресі були дуже корисні. Тому з зацікавленням починаємо розмову з цією моло дою людиною на порозі мистець кої карієри. Найперше декілька даних із її життєпису. Довідуємось, що спі вачка народилася в Станиславові, але виїхала звідтіля ще дитиною. Хоч на ї ї дитячі роки припала ве лика наша мандрівка, проте му зичне навчання ї ї не було занед бане. Мала Христина виростала в атмосфері музикальної родини. її бабуня по стороні матері — Ма- чи плекання традиції, не мають при тягаючої сили. І так я закінчую цю свою аналізу. Я дозволю собі додати ще одну с у гестію, що ї ї можна використати у виховних цілях. Було б побажано, щ об бодай по п’ятницях матері були охочі обмінюватись опікою над діть ми по своїх хатах. Хоч багато моло дих матерів користають із допомоги бабуні для такої цілі, але дитина по т р ебує товариства своїх однолітків і в такому товаристві скоріш і більш охотно засвоїть собі українську мо ву. Пізніш можна було б подумати про якусь домівку і подвір’я з відпо відним приладдям, де діти сходились би і свобідно грались би у свої гри під опікою чергових матерів і так частими зустрічами закорінювали б знання української мови і балянсу- вали б американські впливи. Зірка Галів членка 83 Відділу СУА в Ню й о р к у рія Скочдополь із Чорненків — була здібною піяністкою, якої гра знайшла признання композитора Дениса Січинського. Майже всі члени її родини відзначалися до брими голосами, співали в хорах і брали участь у аматорських ви ставах. Початки музичного навчання дівчинка дістала в Німеччині. Гри на фортепіяні вчив її впродовж 6 років проф. Зеновій Лисько. Й о го дружина Євдокія, бувша соліст ка хору Кошиця, звернула увагу на ї ї голосові здібності. Вже в тому часі Христя виступала в ні мецькій середношкільній театраль ній групі, як також в українсько му хорі під керівництвом о. Зая- ця у Мюнхені. Коли вона разом із батьками п е реїхала до Дітройту, тоді стала вчитися гри на фортепіяні у проф. Марти Тарнавської, а співу у проф. Вероніки Максимович. Му зичне навчання перервала в тому часі довготривала недуга. Але молодечий організм це перебо ров. Пощастило їй також із дальшим вишколом, бо ї ї стала вчити Аврелія Перальта Роззет- ті. Ця талановита вчителька ста вила великі вимоги до голосу і здібностей учнів. Це ґрадуантка консерваторії Скарлятті, бувша солістка кількох оперних компаній в Італії. Вона настояла на пра вильне навчання співу, що трива ло три роки. Ось яку оцінку дала вона своїй учениці після згадано го вдалого концерту: — За три роки студій зо мною Христина Р. Липецька розвинула своє природне меццо-сопрано в гарний, милий і блискучий інстру мент, що дає їй змогу відтворити найбільш отверті звуки селекцій у ї ї соло-програмі. Її програма включає майже все, чого вимага ється від того роду голосу, во кально й експресивно в італійсько му, французькому, німецькому й українському репертуарах. Із цього й випливає дальше на ше питання до співачки. -— Який репертуар пісень вас найбільше вдоволяє? — З молодих років захоплюва ли мене народні пісні і клясична музика. Тому ж і була я однією з організаторок жіночих ансам блів, що спеціялізувалися в на родніх піснях. Належала теж до ,,Опера Воркшапс" і „Оверчур ту Опера", що давали цілі опери або ставили сольові партії, дуети, квартети зі знаних опер. — Як зустріла вас публика'^ Після концерту в Дітройті ви ма ли нагоду двічі виступити у Філя дельфії, а потім на Союзівці. Що скажете про те? — Зустріч із українською пу- бликою була добра. Я віднесла враження, що люди розуміються на клясичній музиці і любуються в композиторах, які я підобрала. Мотивую це оплесками після кож ної пісні, що були більш ентузія- стичні, ніж я сподівалась. -— Чи настирливі домагання за хопленої публіки не втомлювали вас? — Навпаки - - воно не мучило, а підбадьорювало мене. Мені зда валось на концерті, що перші піс ні в моєму виконанні не вийшли так добре, як я хотіла б. Причи ною того, мабуть, було те, що я не знала, як слухачі приймуть мій голос і сценічну поставу. Це захоплення, виявлене не лиш о- плесками, але й виразом облич, дало мені запевнення і відобрало НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1970 9 Христина Липецька S ingor C h ristin e L y p etsk y p erfo rm ed in sev eral U k ra in ia n com m unities
Page load link
Go to Top