Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Вітаємо молодий талант Хоч українці вважають себе музикальним народом, проте не так часто в нас виринають талан ти, що вперто й послідовно р оз вивають у собі ту іскру Божу. То му з радістю хочемо відзначити недавні виступи молодої співачки Христини Липецької, що пред ставилася нашій публиці на кіль кох імпрезах. З них найважнішим був її власний концерт, влашто ваний у Дітройті 6. грудня 1969 року. Її сильне меццо-сопрано схопи ло цілий ряд творів, ІЦО дійшли до слухачів по-новому в її інтерпре тації. Відгуки в пресі були дуже корисні. Тому з зацікавленням починаємо розмову з цією моло дою людиною на порозі мистець кої карієри. Найперше декілька даних із її життєпису. Довідуємось, що спі вачка народилася в Станиславові, але виїхала звідтіля ще дитиною. Хоч на ї ї дитячі роки припала ве лика наша мандрівка, проте му зичне навчання ї ї не було занед бане. Мала Христина виростала в атмосфері музикальної родини. її бабуня по стороні матері — Ма- чи плекання традиції, не мають при тягаючої сили. І так я закінчую цю свою аналізу. Я дозволю собі додати ще одну с у гестію, що ї ї можна використати у виховних цілях. Було б побажано, щ об бодай по п’ятницях матері були охочі обмінюватись опікою над діть ми по своїх хатах. Хоч багато моло дих матерів користають із допомоги бабуні для такої цілі, але дитина по т р ебує товариства своїх однолітків і в такому товаристві скоріш і більш охотно засвоїть собі українську мо ву. Пізніш можна було б подумати про якусь домівку і подвір’я з відпо відним приладдям, де діти сходились би і свобідно грались би у свої гри під опікою чергових матерів і так частими зустрічами закорінювали б знання української мови і балянсу- вали б американські впливи. Зірка Галів членка 83 Відділу СУА в Ню й о р к у рія Скочдополь із Чорненків — була здібною піяністкою, якої гра знайшла признання композитора Дениса Січинського. Майже всі члени її родини відзначалися до брими голосами, співали в хорах і брали участь у аматорських ви ставах. Початки музичного навчання дівчинка дістала в Німеччині. Гри на фортепіяні вчив її впродовж 6 років проф. Зеновій Лисько. Й о го дружина Євдокія, бувша соліст ка хору Кошиця, звернула увагу на ї ї голосові здібності. Вже в тому часі Христя виступала в ні мецькій середношкільній театраль ній групі, як також в українсько му хорі під керівництвом о. Зая- ця у Мюнхені. Коли вона разом із батьками п е реїхала до Дітройту, тоді стала вчитися гри на фортепіяні у проф. Марти Тарнавської, а співу у проф. Вероніки Максимович. Му зичне навчання перервала в тому часі довготривала недуга. Але молодечий організм це перебо ров. Пощастило їй також із дальшим вишколом, бо ї ї стала вчити Аврелія Перальта Роззет- ті. Ця талановита вчителька ста вила великі вимоги до голосу і здібностей учнів. Це ґрадуантка консерваторії Скарлятті, бувша солістка кількох оперних компаній в Італії. Вона настояла на пра вильне навчання співу, що трива ло три роки. Ось яку оцінку дала вона своїй учениці після згадано го вдалого концерту: — За три роки студій зо мною Христина Р. Липецька розвинула своє природне меццо-сопрано в гарний, милий і блискучий інстру мент, що дає їй змогу відтворити найбільш отверті звуки селекцій у ї ї соло-програмі. Її програма включає майже все, чого вимага ється від того роду голосу, во кально й експресивно в італійсько му, французькому, німецькому й українському репертуарах. Із цього й випливає дальше на ше питання до співачки. -— Який репертуар пісень вас найбільше вдоволяє? — З молодих років захоплюва ли мене народні пісні і клясична музика. Тому ж і була я однією з організаторок жіночих ансам блів, що спеціялізувалися в на родніх піснях. Належала теж до ,,Опера Воркшапс" і „Оверчур ту Опера", що давали цілі опери або ставили сольові партії, дуети, квартети зі знаних опер. — Як зустріла вас публика'^ Після концерту в Дітройті ви ма ли нагоду двічі виступити у Філя дельфії, а потім на Союзівці. Що скажете про те? — Зустріч із українською пу- бликою була добра. Я віднесла враження, що люди розуміються на клясичній музиці і любуються в композиторах, які я підобрала. Мотивую це оплесками після кож ної пісні, що були більш ентузія- стичні, ніж я сподівалась. -— Чи настирливі домагання за хопленої публіки не втомлювали вас? — Навпаки - - воно не мучило, а підбадьорювало мене. Мені зда валось на концерті, що перші піс ні в моєму виконанні не вийшли так добре, як я хотіла б. Причи ною того, мабуть, було те, що я не знала, як слухачі приймуть мій голос і сценічну поставу. Це захоплення, виявлене не лиш о- плесками, але й виразом облич, дало мені запевнення і відобрало НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1970 9 Христина Липецька S ingor C h ristin e L y p etsk y p erfo rm ed in sev eral U k ra in ia n com m unities
Page load link
Go to Top