Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
неді, Д ж ордж а Вашінґтона, Абрагама Лінкольна і т. д. Спеціяльно дивилась я за клясичними казками Ґріма чи Ан- дерсена, але їх не зустрічала. Прига дую собі, що дискутуючи на тему телевізійних передач, одна пані ска зала мені, що д у ж е важним є, щоб дитина відрізняла реальність від фан тазії і тому вона не дає дітям диви тись на програми з суперменом і т. д. У кожній хаті є коли не дитячий патефон, то гай-фай, або одне й д р у ге. Мають багато різнородних пла тівок. В одній хаті я бачила платівки із у сіх визначних музичних постано вок на протязі 10 літ. У тій самій хаті були випозичені з бібліотеки для д і тей д у ж е приманливі і повчальні опо відання про наукові експерименти. Хлопець ц еї родини ходить у суботу до спеціяльної школи (s c ie n c e s c h o o l), а щодня до звичайної публичної шко ли, в якій він є прийнятий до кляси д у ж е здібних дітей. Американка — погана господиня. Не присвячує багато уваги тому, чи те, що вона подає на стіл, смакує чо ловікові чи дитині. Д у ж е часто ла дить юшки з консерв і заморож ені продукти. Також на гостинність аме риканка скупа. При малій, а тим біль ше несподіваній гостині подають аль- коголь, плетеними, смажену картоп лю і т. д. При запрошенні на о б ід чи вечерю не подають нічого особливо го. Немає ніякого домашнього п е чива. Помимо того, а мож е і в наслідок того, чоловік американки шанує свою жінку і трактує її, як рівнорядну. Коли треба немовля перевинути чи пеленку випрати, то він це зробить і закупи полагодить. А є такі, що й їсти зварять... Американець не вва жає, що ця праця пониж ує його. Він каже, що жінка потребує т еж поці кавитись тим, що діється у світі і від- почати від дітей. На тому кінчаю свої спостереж ен ня матері-американки жидівського походж ення. Я свідома того, що не кожна з них так дум ає і поводиться, як я подала. Знаємо, що кожна лю дина є інша. Я лиш подала узагаль нено спостереження, над якими варто застановитися, коли хочем о пізнати покоління тут родж ених американців, яких батьки були іміґрантами. їхні матері були ті „ідеальні мати-жидів- ки“, про яких багато написано кни жок. М олоде покоління вж е далеко відійшло від свого праобразу, але має теж багато цікавих позитивних рис. Коли маю говорити про матір-укра- їнку, то хотіла б поділити це м оє спо стереження. В одному скажу про тих „старших41 матерів, що їм у ж е про минула 30-ка, яких діти є в шкільно му віці. А в другому про тих, м олод ших, що недавно тому вийшли заміж або мають малих ще дітей. Одна в них є спільна риса. Кожна хоче посилати б е з найменшого ва гання і про те подбає, щ об ї ї дитина, син чи дочка, покінчили вищі школи. Знаю, що навіть серед простолюддя є наставлення до вищої освіти для дітей. У цьому наші родини корисно вирізнюються серед американців, що не прив’язують такої ваги до того. Статистика ред. Сирника походить із 1961 р. У тому часі новоприбулі емігранти ще не були настільки за можні, щ об могли оплачувати вищі студії своїм дітям. Я знаю багато ж і нок, що хотіли студіювати, але мусі- ли йти д о роботи. А з-пом іж тих, що студіювали, кілька жалілося, що пі до впливом батька взяли найбільш по- платний фах, а не той, д о чого їх тяг нуло. В українських матерів середнього покоління д у ж е замітна тяга до само посвяти. Вони змагають до того, щоб усе в них було ідеальне. Мешкання, господарство і виховання дітей. Д о того ще приходить проблема вихо вання в українському ду сі і ц ієї д і лянки ніхто не за н едбує. Щ е треба згадати, що українка активно працює в СУА й підпомагає молодечі органі зації, д е ї ї діти належать. Українка з увагою ставиться до свого зовнішнього вигляду і вміє елегантно вбратися. Тому й дітей св оїх убирає д у ж е дбайливо. В укра їнському середовищ і матері дбають про лекції фортепіяну чи балету. Ува жають, що попри саме знання музич ного чи танкового мистецтва важли ве те, щ об дитина навчилася висту пати на пописах і щ об винесла з них гарні спогади на майбутнє. Українка — досконала господиня. Вона гордиться тим, що подає на стіл, дбає, щ об чоловікові й дітям у се сма кувало. Турбується, щ об дитина отри мала в їж і всі потрібні складники. Коли влаштовує гостину, тоді в н еї багатий і смачний буф ет — видно, що вона не жаліла для того ні часу, ні труду. В хаті помітна чистота і по рядок. Видно дбайливість про те, щ об мешкання було прикрашене україн ськими вишивками, керамікою чи о б разами українських мистців. У хаті панує культурна атмосфера. Батьки читають українську й амери канську пресу, дбають про книжку в хаті і багато оповідають дітям про життя в Україні. Є склонність до на вчання дітей рецитувати вірші на па м’ять. Взагалі вироблення пам’яті стоїть на першому місці у дошкіль ному, а навіть шкільному вихованні. Це все, що я сказала, — торкається тієї матері середнього покоління. Д е що йнакше представляється молода мати. Вона, хоч походить нераз із найбільш патріотичних родин, почу вається американкою українського походж ення. Із дітьми вживає укра їнської мови, а з чоловіком часто ан глійської. Д бає, щ об дитина належала до Пласту, але воліє посилати дитину до публичної школи. Не вірить у ко нечність у всьому послуху дитини батькам. Уважає, що в наших паро- хіяльних школах ломлять індивіду альність дитини дисципліною і ви вчанням на пам’ять. Багато матерів ставиться прихильно до метод на вчання за системою Марії Монтессорі. Ці молоді українки — д у ж е само певні. Багато з них допомогли чоло вікам покінчити вищу школу, але й вони продовжували студії, коли чо ловіки ввечорі лишалися з дітьми. Вони вимагають від чоловіків спів праці у вихованні дітей чи навіть у веденні дом у. Вони не змагають до ідеального порядку в хаті чи в кухо- варенні. Дбають про розвагу: спорт, кіно і товариське життя з однодум цями. Ці молоді родини передплачують американську пресу, але не читають української, хіба вийнятково. Для м о л о д о ї господині українські традиції і прикрашування хати вишивкою (х і ба що мама це для н еї зробить) є зайвою витратою часу. На ї ї думку, ці чинники не можуть мати великого впливу в американському світі. Тут мушу зазначити, щ о не всі з молодих матерів так думають, але та ке є становище більшости їх . Це є цікаво порівняти й застановитися, бо межа віку між одними і другими не така вже й велика, щонайбільше 10 років. А людська і виховна настанова їх різна. Ц е треба взяти до уваги та кож тим у СУА, що беруться це мо л оде жіноцтво організувати. Для цьо го молодш ого покоління матерів го ловні кличі СУА, як суспільна опіка 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top