Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Н атал ія Ч а п л ен к о Весільне печиво Культ хліба був знаний у всіх народів з передісторичної доби, з часів осілого побуту •—- хлібороб ства. Майже в усіх релігіях має він символічне значення. Можна смі ливо сказати, що хліб був учасни ком усіх родинних подій від наро дження до смерти людини. Весільні обряди такі цікаві, що на них звернули увагу перші укра їнські дослідники-етнографи. Пер шою працею про українське весіл ля був „Опис весільних україн ських простонародніх обрядів“ Ів. Калиновського, що появився в 1777 р. Проте спеціяльно про ве сільний хліб появилася стаття біль ше як через 100 років у „Київській старині1'. Це була стаття Ястребо- ва „Весільний обрядовий хліб“, надрукована 1887 р. Хліб на весіллі — це складова частина всіх весільних обрядів що відбувалися майже цілий тиждень. Неможливо говорити про весіль ний хліб, не заторкнувши цілого весільного церемоніялу. Наперед треба зазначити, що весілля відбу валося окремо в домі молодої й окремо в домі молодого. Батьки молодих зустрічаються аж на дру гий день у понеділок, навіть не бувають на вінчанні в церкві. Початок весільного обряду •— це сватання. Свати з хлібом при- Весільне печиво: дивень U k ra in ia n w ed d in g cak e “d y v en ” ходять до дому молодої і по від повідній церемонії передають його батькам молодої. Сватам дають хліб молодої. Цей обмін хлібом -—■ це їхня згода на подружжя. Цьо го хліба не їдять. Його перехову ють і, як подає п. Несторенко з Полтавщини, його можуть відісла ти назад до молодого, якщо дівчи на роздумала. Це означає зірвання згоди. На заручинах (домо вини, змовини) молоді одержують від батьків дві хлібини, з’єднані докупи. Зірвання заручин потягає за собою зворот матеріяльних ви трат. Як пише Хв. Вовк, хліб у цих обрядах має суспільно-юридичне значення. Обмін хлібом заступає писану умову. Свати — це свідки. На Бойківщині плетуть вінок на хлібі, встромивши ніж з нитками у хліб (вінкоплетини). З печивом ідуть просити на весілля. З шиш ками у Східній Україні, з коровай- чиками на Поділлі, з калачами на Гуцульщині. На дівич-вечо- р і весільне гильце встромлюють у хліб (рідко в коровай), в коси вплітають шматочки хліба. До шлюбу батьки благословлять хлі бом та іконами. Під час шлюбу на Гуцульщині старости тримають над головами молодих калач із свічкою, а на Сокальщині несуть три хліби для священика. По шлюбі вітають батьки молодих хлібом, сіллю і горілкою або ви ном. У деяких місцевостях молоді обходять тричі діжу, а потім уві ходять до хати під віком діжі з хлібом, що його тримають батьки, на Гуцульщині під хусткою, що на ній лежить калач. Молоді той хліб несуть від порога і кладуть на стіл. Молода, очікуючи приїзду молодого, сидить за столом, накри та наміткою, а на намітці хліб і сіль. Молодий із почотом, ідучи по молоду, натрапляє на перешко ду — стіл, накритий скатертиною, а на ній хліб. Це п е р е й м а. На воротах молодої старости обох сторін обмінюються хлібом, а на порозі свахи зустрічаються з хлі бом, сіллю і засвіченими свічками, що їх зліплюють докупи і цілу ються через поріг. Це символ об’ єднання двох родів. Увійшовши до хати, старший боярин кладе на столі три хлібини перед МОЛОДОЮ (шишки, або на Гуцульщині ка лач із запеченим перснем). При розплітанні коси молоду саджають на діжу, накриту кожухом, а дві свашки з хлібом під пахами тричі перемінюють хліб, цілуючись. До дому молодого, молода їде з хлі бом (з тим, що ним її благослови ли), іконами і куркою. Хліб кладе на столі. Свашки стелять у коморі, а в головах кладуть ікону, хліб та сіль. (Часами коровай, про що мо ва буде далі). До виводу та кож молода їде з хлібом, що при значений для священика. Я свідо мо зупинилася над значенням хлі ба у весільних обрядах, бо часто в популярних статтях функції звичайного хліба приписується ко роваєві. К о р о в а й Коровай має спеціяльне призна чення у весільному обряді. Саме НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1972 З На Гуцульщині прапор (весільне зна- м’я) м олодого є встромлений у калач і хліб. U k ra in ia n w ed d in g b read in H u tsu l reg ion
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
