Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Усім організованим жіноцтвом по трясла вістка про те, що в Буенос Ай- ресі, Аргентина, відійшла у вічність Д -Р ЛІДІЯ МАКАРУХА-ІВАНИЦЬКА, голов,а С ою зу Українок Аргентини. Молода, освічена жінка в силі віку, з великим громадським досвідом та можливостями на майбутнє, покинула цей світ навіки. Вона народилася в 1929 р. біля Пе ремишля в Зах. Україні, але ще не мовлятком приїхала з батьками д о Аргентини. Тут покінчида початкову, середню й вищу освіту і в 1955 році отримала диплом доктора медичних наук. Щ е дитиною включилася в у - країнське громадське життя, висту паючи на академіях і святах. Як сту дентка була секретарем Централі Т-ва „Просвіта", Українського Інформа тивно-Видавничого Інституту, а від 1959 р. членом Управи Укр. Центр. Р епрезентації. Тут вона сповняла пост референтки радіомовлення. Від 1957 року донедавна вона керувала радіо передачами „Вільна Україна41 україн ською й еспанською мовами. Від 1958 року вона редагувала щотижневі ра діопередачі „Музика й культура У- країни“ в Державній Радіостації. У 1957 р. д-р Лідія Макаруха од р у жилась із д-ром Василем Іваницьким. У подруж ж я народились три донечки Богданна, Олександра й Орися. У 1966 р. вибрано д-р Лідію Іва- ницьку головою С ою зу Українок Ар гентини. В продовж шість років ця організація розгорнула широку діяль ність у ділянці суспільної опіки. З а вдяки своїм зв ’язкам і досвідові ра діомовлення покійна голова дала на го д у д о зорганізування різних радіо передач. У часі ї ї головування СУА провів ряд цінних імпрез. У 1967 р. д -р Лідія Іваницька взяла участь у Ж іночій Сесії СКВУ в Ню й о р к у . П охорон Покійної відбувся 26 квіт ня ц. р. при великому здв изі народу. З жалем провела вся українська гро мада цю видатну українку в останню дорогу. УПРАВА СФУЖО С О Ю З У К Р А ЇН О К А В С Т Р А Л ІЇ Крайова Управа Союзу Укра їнок Австралії старається бути у постійнім контакті із СФУЖО. Свої пляни діяльности доповня ють матеріялами які приносять о- біжники СФУЖО. Головним стремлінням СУАв- стралії у pp. 1970 і 1971 було охоплення не більшости, а всіх жі нок із цього терену у рядах СУА. Кличем на біжучий рік було: „Ти сяча членок Союзу Українок у 1972 році“. Деякий успіх цього клича видно було на З’їзді Союзу Українських Організацій Австра лії, на якому СУ мав найбільше число делегатів, а листа кандида тів нової Управи, яку ці делегатки запропонували -—- перейшла. 1971 рік проголошено роком Лесі Українки. Всі Стейти, а осо бливо ті, де Відділи мають Лесю Українку своєю патронкою влаш товували святочні імпрези у її честь. Видано пропам’ятні коверти в честь Лесі Українки. У квітні 1971 р. відбувся 2-гий Здвиг Українців Австралії, СУ брав у цьому чинну участь, від був у його рямцях свою Конвен цію та уладив виставку народньо го мистецтва. Участь жіноцтва бу ла численна і то не лише із Мель- борну, та околиць Вікторії, Сіднею та Аделаїди але навіть з далекого Перту. Головними темами допові дей були — Леся Українка, участь молодих в СУАвстралії та будова домів для старших. Здвиг скріпив сили для дальшої праці. В рамцях зовнішніх зв’язків та мистецької референтури, у всіх Стейтах організовано виставки на роднього мистецтва, покази варен ня та печива, святочних столів а теж доповіді із україніки для чу жинців у австралійських залях. В час „Двомісячника книжки і пре си “ включено імпрезу „Краса на шого народу". У всіх Стейтах про ведено жалібні сходини в першу річницю смерти сл. п. Алли Гор ської. Стейтові референтури Суспіль ної Опіки влаштовують Великодні та Різдвянні базарі, йорданські збірки біля церков, льотерії ітп. Гроші використано для допомоги: потерпілим від землетрусу україн цям в Югославії, науковцям у Сар- сель, Червоному Хрестові у Ні меччині, студентам в Бразилії, ве теранам в Австрії, вченим у Ні меччині та місцевим ■— потребую чим. К. Качмарська ДО XIII. ЛІТ. КОНКУРСУ СФУЖО Ж ю рі XIII. Літ. Конкурсу СФУЖО не могло відбути в червні вирішного На могилі бл. п. Олени Залізняк, го лови СФУЖО, у Монтреалі, постав лено заходом родини нагробний па м’ятник. A n e w ly e r e c te d to m b sto n e a t th e g r a v e o f la te Olena. S a lisn ia k , W F U W O P r e s id e n t (1 9 5 7 -1 9 6 9 ) in M o n trea l, C anada засідання тому, що його член Михай ло Осгроверха виїхав у п од ор ож по Европі. Щ ойно по його повороті б у д е можливо проголосити нагороди й від значення. На XIII. Літ. Конкурс СФУЖО, про голошений на репортаж або опис по дор ож і, наспіло 20 творів. Д о списку, поміщеного в попередньом у числі, слід додати щ е один допис Мандрів- ника (п севд о ) п. н. „Завмерле місто“, що наспів у ж е по реченці. НОВІ ЧЛЕНКИ-ПРИХИЛЬНИЦІ Членки-прихильниці — це ті оди ниці, щ о розумію ть і підтримують завдання СФУЖО своєю щ орічною вкладкою. Ц е є здебільш ого членки наших складових організацій, щ о ви являють свою увагу для цілей СФУЖО. З наближенням Пленарної Сесії Ра ди СФУЖО пожвавився р у х приєд нування членок прихильниць у ЗСА. В останньому часі зголосили свою участь пп. Марія Вірщук із Мейпл- вуду, Лідія Гладка з Савт Орендж у, Ольга Гнатик з Ірвінґтону, Віра Куш нір із Йонкерсу, Іванна Мартинець із Рочестеру, Володимира Михайлів із Честеру, Д ор а Рак із Мейплвуду. Вітаємо цих нових членок-прихиль- ниць у ЗСА! НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1972 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
