Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Р е д а г у є В и х . К о м ісія С У А Батьки м усять в ідп ов ідати У липні 1970 р. довелось мені провести відпустку біля моря в Бельгії. В цей час існує там ціле літнє приморське селище з бре зентових палаток. Три тижні, або й довше, живуть тут цілі родини. Звичайно — місцевість тут чу дова. За кількасот метрів від оселі — море, якому немає ні кінця, ні краю. Тільки спереду нього рів нинні й горбуваті піски та людей, немов комашні. Але я хотів напи сати про цей відпочинок і про са ме море не з уваги на безмежну красу, яка тут існує, а з уваги на те, скільки ця морська краса несе небезпек для людей і то через їх самих, через їхню легковажність, байдужність і, просто, безвідпо відальність. За час мого короткого перебу вання біля моря я занотував кіль ка випадків смерти дітей у морі. Це мене до болю вразило. Батьки їдуть на відпустку, розважуватись та відпочити із своїми дітьми на цих чудових та приморських про сторах, а повертаються з відпуст ки додому без сина чи без доньки. Як це сталося? Ось одного разу пішов я до моря. На піску біля нього звивається багато молоді, дітей. Я спочатку не міг ані уяви ти, ані з’ясувати, як біля такої во дяної морської примари можуть бродити самі діти, без батьків чи родичів. Аж ось бачу — двоє ма леньких дітей бігають біля мор ських хвиль по піску й гукають мами й тата. Вони, цілком розгуб лені й стривожені шукають своїх батьків, яких біля моря, видно, не ма. Я довго стежив за тими симпа тичними розтривоженими дітлаш- ками і йшов за ними аж туди, де центр такого інформаційного мате ріялу. Одначе Біографічний Словник охопить тільки тих з-поміж них, що вже не живуть. В оцінці тих, що вже відійшли, існує відповідна перспекти ва і можливість збирання матеріялів. Отже просимо мати це на увазі у Ва шій співпраці. Ред. знайшлися люди, котрі їх підібра ли й повели від моря. Мої думки були тим більш три вожні, що я вже перед тим зано тував кілька смертних випадків. І мені пригадалося, скільки україн ських дітей гине у відпустковий час через байдужність батьків. То му в мене й народжується клич: батьки мусять відповідати! П. К ізк о Розм ова з м ам ою ПРАЦЯ НАД МОВОЮ ДИТИНИ Д орога Мушко! У мене вправді немає вж е св оїх ма лих дітей, але є невеликі внуки, тому вважаю, що м ож у зайняти голос у питанні виховання дітей у теперіш ньому оточенні. Не підлягає наймен шому сумнівові, що д о б р е знання української мови, якщо не запевнює, то у великій мірі сприяє розвиткові свідомости національної приналежно- сти одиниці. Дитина найлегше сприй має мову свого оточення. Чим приєм ніше те оточення, тим більша любов д о його мови. Тут саме ми, дідусі, мо ж емо відіграти величезну ролю. Наші внуки радо з нами бавляться, радо слухають наших казок. Навіть, якщо б ми користувалися американськими книжечками, пояснюючи образки по- українськи, діти це радо сприймуть. А ми в цей спосіб можемо поширити не лише дитячий світогляд, але й їх ню мову. Я вповні свідомий, що бать ки, за щоденними справами не все мають можливість працювати над мо вою дитини й часто мусять вдоволи тися тільки повседневними словами та зворотами. Ц е сам озрозум іле і це творить підставу мови. Однак, на скільки краще, якщо дитина засвоїть собі нюанси, чи відтіні значення укра їнських слів. Наскільки милозвучною б у д е ця мова їм виглядати! Наскільки більше насолоди відчують вони — читаючи українську літературу. Це не мрія, а реальна можливість, яку мені, при Божій помочі, вдається здійсню вати із своєю внучкою. Дідуньо Дякую не лише за Ваш лист, але го ловно за Вашу працю над мовою Ва ш ої внучки. Це велике поле до праці, але я порадила б також батькам по працювати у ньому, головно під час літа, коли й у Вас є більше вільного часу і маєте більше можливости пе реживати спільно з дітьми приємні хвилини літнього відпочинку. Мушка НОВІ к н и ж к и Щиро вітаємо листки до малю вання „ А в ж е в е с н а , а в ж е к р а с - н а “ нове видання вирібні „Осві та". В дуже ще короткому часі свого існування „Освіта" вже че твертим виданням обдаровує на ших діточок, помагаючи матері у виховній праці: Українська хата — Гагілки — Українська Азбука — а тепер Листки до малювання. Це хоч ще маленька, але рідна збір ка посібників для вжитку в наших Світличках, як також і україн ських родинах. Дуже приємно, що вплетено в це видання „Котику, котику, де ти бував" Іванни Са- вицької. Діти дуже люблять рису вати підспівуючи собі „під носом". Маємо вже це награне на пла тівці а тепер на листках до малю вання представлене рисунком. Ди тина може слухаючи пісеньки, розмальовувати слухане. Це зба гачує не тільки уяву, уприємнює „малювання", та рівночасно дити на неначе вивчає, слухово те, що уявляє собі. Дуже гарна ідея! Ба жаємо великих успіхів „Освіті"! Учителькам наших Світличок по- ручаємо новий посібник, а мате рів просимо купувати видання „Освіти" — в цей спосіб учимо дитину рідного, та допомагаємо рости новій, рідній установі. О л е н а К лим и ш ин 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1972 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top