Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
З Г оловної Управи СУА В ід „Н ової Х а т и " д о „Н аш ого Ж и т т я " Час має різні виміри. І самі не знаємо, чому одні переживання видаються такими давніми, що ле две майоріють на обріях нашої пам’яті, інші ж не тратять гострих зарисів і хоч давні, але дивно ви разні і ясні — наче милеві стовпи відзначають проміжжя часу — етапи нашого життя. Такими важливими є для мене перші зустрічі із п. Лідою Бура- чинською, тоді редакторкою жур налу „Нова Хата“. Дивно вираз но, наче б це було вчора, бачу темнуваті сходи кам’яниці при Ринку у Львові. Містилася там кравецька школа і робітня „Труд“, може, ще якісь наші установи, яких не пам’ятаю, а на першому поверсі через ґанок над подвір’ям вхід до редакції „Нова Хата“. По суті не так перша зустріч, яка була формальна, була для мене важливою. Я просто із уні верситетської „печі“ ■— свіжо- спечена кандидатка на будучу журналістку, чи репортерку та пані Бурачинська, редакторка, яка після закінчення студій у Празі, мала вже кілька літ позицію та досвід редакторки журналу „Но ва Хата“, місячника, а згодом двотижневика, видаваного кооп. „Українське Народне Мистецтво “. Не тільки я була неспокійна та зденервована. Мусіла теж пані Ліда непокоїтися чи я, що її, мабуть, хтось поручив, буду на даватися до цієї праці. Протек ція, протекцією, але що крім ди- пльому приношу з собою? Які можливості і яку охоту до праці? Із ,,протеґованими“ буває всяко. Сказати правду, то я і сама не була певна чи хочу бути журна лісткою. Першого дня я дістала завдан ня: відвідати Захоронку при вул. Г'ородецькій і написати репортаж. Скільки б не було пізніше різних репортажів, але цього не забути, включно із тим, що я обіцяла по містити знимку, а потім показало ся що це вже запізно і клішарня в тому часі цього не зробить. Вдома я зужила нечувану кіль кість паперу, писала, креслила, дерла, мазала, а потім читала всім домашнім написане. І врешті не забутня хвилина. Пані Ліда піді йшла під вікно так, що я не мог ла бачити її обличчя і, стоячи читала мій репортаж. Я із б’ю чим серцем чекала на „вирок". Шелестить папір, значить вже на другій сторінці. І врешті: — Добре, навіть дуже добре. -—■ Пані Ліда відітхнула з полег- шою. Про себе вже не говорю. От і сталося, це прирекло мене, мої задуми і пляни до журналі стики. Пані Ліда впровадила мене теж у світ друкарні, відомий ме ні тільки із теорії. Вона навчила мене любити цей запах друкар ської фарби, поспіх складачів, метрампажів і все це царство дру кованого слова. Не говорячи про сам журнал. Коли сьогодні огля нути „Нову Хату“ із тих часів, то не тільки її зовнішнє офор млення можна подивляти, а різ- нородність змісту, багатство і до бір ілюстрацій. Поміж дописува чами, авторами, малярами, яких праці містилися, було багато ві домих, а теж таких, які сьогодні належать до визначних, а тоді були початківцями. Зміст журна лу був так подуманий, що ціка вив, не лише жінок. Кооп. „Укра їнське Народне Мистецтво" ула- джувала щорічно покази народ- ньої ноші, де, може востаннє, був перегляд ноші із усіх заку- тин. Це находило свій відпеча- ток у журналі. А дальше, взори, прикладне мистецтво. Репортажі з усього світу, в тому першої нашої мадрівнички Яблонської. „Нова Хата“ зорганізувала клюб, де кожного понеділка відбували ся реферати і покази від науко вих, літературних до кулінарних. Вичисляти всього годі, але тре ба із подивом ствердити, який широкий круг зацікавлень, знан ня мала тодішня редакторка „Но вої Хати“, бо весь зміст і офор млення журналу були її ділом, носили печать її особовости. Минули літа, і я знову стріну- нула п. Ліду Бурачинську на по сті редакторки, тепер уже місяч ника СУА „Наше Життя". Пані Ліді прибуло досвіду, лишилася свідомість того, що журнал має служити громаді, а не тільки влас ним амбіціям, чи навіть зацікав- РОКОВИНИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ Культ.-освітня реф ерентура Голов н о ї Управи підготувала матеріял для відзначення роковин цього україн ського мислителя. Ц е є три статті, а саме — Марії Савчак „Життєпис Гри горія Сковороди", Христини Навроць- кої „Історичне тло Сковороди" і Лю бови Волинець „Філософія Григорія Сковороди". Вибір із його ф ілософ іч н о ї і поетичної творчости допов ню є це. Ц ей матеріял б у д е розісланий Окр. Радам СУА на те, щ об Округи чи Від діли могли відзначити ці роковини. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ Р ед. Колегія Словника в складі — Любіа Волинець, голова, Іванна Р о жанковська і Світляна Луцька, члени — п р одовж ує збирання матеріялів про видатних українських жінок на шого минулого. Вже маємо близько 250 гасел із різних ділянок нашого життя. Для точніш ої інформації про ці по статі подаєм о, що вибрано їх не з-п о між живих мисткинь, учених чи гром. діячок, а тих, що вже відійшли. Часо вий відступ д ає кращу зм огу їх оці нити, хоч не раз утрудню є збирання матеріялів. Наприклад, небагато да них маємо про ж інок нашого підпілля й УПА. Але Р ед. Колегія прикладає всіх заходів, щ об їх осягнути.. ленням, які нераз треба відста вити на бік, як ось, наприклад, народне мистецтво, яким завжди вона цікавилася. А при тому тут, на еміґрації, дуже важко окре слити, що саме у такому журналі треба містити. На це питання ку ди важче відповісти ніж було там, у краю, де зацікавлення були дуже зближені і легко було їх окреслити. Тут треба неябиякого досвіду та життєвої мудрости, ви- розуміння для других і зрозумін ня тих усіх різних прошарків на шої тут спільноти. Треба і тер пеливосте і вирозуміння. Із цим усім на диво вміла впоратися п. Бурачинська. Але потреба часу завела її до організаційної праці, вона стала головою СУА, хоч не відходить зовсім від журналу, а буде членом Колегії і напевне служитиме порадою, поміччю та своїм вправним пером „Нашому Життю", а через нього і його читачкам. У. Л. 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1972 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
