Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
М. А . Кейван Ж інка-мистець і п о д р у ж ж я У „Нашому Житті" за листопад- грудень 1971 читаємо, що у 1938 р. львівський жіночий журнал „Нова Хата“ переводив між жін- ками-мистцями анкету на тему, чи можна погодити творчу працю з родинними обовязками. У то му ж числі надрукована відпо відь пок. письменниці О. Цегель- ської під наголовком-питанням: „Жінка-дружина чи жінка-ми стець?" Питання так само актуальне сьогодні, як було у 1938 р. Мож ливо, що сьогодні воно ще важ ніше, бо заторкує більше число жінок. Це факт, що у наш час жінок-мистців куди більше, ніж було їх між двома війнами, або давніше. Не входячи у причини цього цікавого явища треба ствер дити, що більшість їх є одруже ні. Тем< багато дівчат студіюють мистецтво і є кандидатками до хати засадничо пов’язані два під ходи: сучасний архітектурний стиль (напр., з кольосальними майже трикутними вікнами) та приміненням українського ми стецтва. На стінах олійні картини, незабутні ікони, небачені нами тут кахлі Галини Мазепи, або ці ла височезна стіна покрита чи сленними розмальованими кольо- ритними тарілками... Дальше ве ликі ірисунки брунатною краскою, потім цікавий коляж із листочків папороті, рисунком ігуани та пе реляканої індіянки... В бібліотеці д-ра Коваля (професора інженерії б Каракасі) бачимо життєрадісні олійні картини з голівками дівча ток. У других кімнатах відкрива ємо ще одну сторону мистецької творчости пані Мазепи-Коваль: серію прекрасних олійних картин із таємничою мітологічною тема тикою з венесуельського фолк- льору. Між іншим довідуємося, що Га лина Мазепа є одною із рідкіс них спеціялістів венесуельського подружжя з усіми його проблема ми для жінки-мистця. Ці проблеми можна найкраще спрецизувати двома питаннями: 1. Чи подружжя насправді є пе решкодою у творчій праці жінки? 2. Який тип чоловіка найкраще відповідає жінці-мистцеві? На перше питання так і хо четься відповісти без надуми -—- очевидно, що подружжя, зокрема з дітьми, є перешкодою. Родинне життя ставить до жінки великі вимоги, абсорбує її час, енергію та думки. Лише жінка без цих обовязків може цілковито зосере дитися на творчій праці. Та по хвилині надуми приходить ре флексія — чи справді воно так? Та ж самотня жінка мусить пра цювати на хліб, що теж забирає час і виснажує сили. До того не слід забувати, що самотнє життя далеко не всім жінкам відповідає. Багато талановитих, навіть ге- фолкльору. її найбільшим зами луванням є ілюстрування дитячих книжок. Вже понад 20 років во на є заангажована у Міністерстві Освіти Венесуелі для ілюстру вання дитячих книжок та репре зентативного шкільного журналу „Трикольор". Оліями наша ми сткиня малює у вільний час; тема- образ у неї народжується підсві домо і поволі розвивається -— тоді її пізніше виконує пані Ма зепа. У Венесуелі Галина Мазепа здо була собі признання і почесне місце. Уже навіть понад 20 ро ків тому їй влаштовано спеціяль- ну виставку в державному музеї. Пізніше вона одержала державну медаль за одну свою ікону По- крови-Богоматені. Тепер пані Ма зепа дальше працює над дитячи ми ілюстраціями та підготовкою своєї окремої виставки. Ікони, кахлі, мозаїка, мальовані тарілки, олії, коляжі — це чарівний світ Галини Мазепи серед екзотичної країни контрастів —- Венесуелі. ніяльних жінок, мають таке ж бажання родинного життя, з ма теринством включно, як і їх не- творчі посестри. Заспокоєння цих бажань дає їм задоволення, ра зом із тим наснагу до праці. А до питання часу треба сказати, що живемо у світі, де дуже ба гато одружених жінок працює за- рібково, навіть не потребуючи за робляти на хліб. Коли ж можна погодити професійну чи зарібко- ву працю з родинними обов’яз ками, то це саме можна сказати про творчу. Велику ролю грає тут вміння зорганізувати собі час, поділити його так, щоб на все вистачило. Не всім це вдається, але є й такі, що поза родинними обов’язками не лиш працюють зарібково, але ще й пишуть чи малюють. Це окрема здібність, що не має відношення до таланту. Ото ж теоретично подружжя не повинно бути перешкодою у творчій праці жінки. На жаль, теорія не завжди збігається з життєвою дійсністю, а вирішаль ним є тут, мабуть, друге питан ня: який тип чоловіка найкраще підходить жінці-мистцеві? У тих часах, коли жінка часті ше бувала музою, ніж творцем, від неї вимагали, щоб була тер пеливою, вирозумілою та щоб піддержувала чоловіка на дусі при (частих у мистецтві) невда чах. Мала вона бути теж пер шим критиком та дорадником йо го праці, а це вимагало знання або хоч інтуїтивного відчуття мистецтва. Крім цього романтич ного аспекту роля музи мала і зовсім прозаїчний — перебрати на себе львину частину домашніх обовязків, щоб чоловік мав час на мистецьку творчість. Коли ж у подружжі йистцем є жінка, то роля музи залиша ється чоловікові (хоч як важко уявити собі вусату музу!) і є по бажаним, щоб він мав вище ви числені прикмети. Цим виясню ється факт, що жінки-мистці не- іраз виходять заміж за чоловіків, про яких (поза очі) питають: і що вона в ньому побачила? А вона побачила згадані прикмети, чи частину їх, зокрема —- зро зуміння і вирозуміння. І нераз пересічний, матеріяльно забезпе чений чоловік з доброю вдачею більше відповідає жінці-мистцеві, ніж, напр., другий мистець. На віть кажуть, що подружжя між 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1972 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
