Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
двома мистцями рідко буває ща сливе — хоч і В ІД Ц Б О Г О є вий- нятки. Не треба забувати, що у подружній гармонії куди більшу ролю відіграє характер ніж та лант — і що характер і талант це дві різні незалежні від себе речі. Великий талант не мусить іти в парі з гарним характером, хоч існує тенденція приписувати великим людям шляхетні характе ри (зокрема по смерті). Теж не всі мистці мають прикмети, що їх загально мистцям приписують, нагір., склонність до богемічного способе життя. Не всі вони хи мерні, непрактичні та не знають ціни грошам. Є практичні і про ворні, є щирі і доброзичливі, але є і заздрісні на чужі успіхи. Всі мистці (як чоловіки, так і жінки) до якоїсь міри еґоцентрики, бо їх думки зосереджені на проблемах власної творчости. Можливо, що якраз той егоцентризм стає про блемою у подружжі двох мистців. Все ж, на мою думку, не по дружжя є головним вбивцею жі ночих талантів. Скоріше є ним завелика амбіція деяких пань, що хочуть виявлятися у всіх напрям ках і не можуть зосередитися на одному. Зарібкова праця (не зав жди конечна), як і суспільна -— теж відтягають жінок від творчо сти. Зрештою змарнованих та лантів на світі ніколи не браку вало. Неодин змарнувався навіть у сприятливих обставинах, в той час коли інші виявлялися у скрай- нє несприятливих. Можна б по думати, що крім таланту існує ще якийсь чинник, який діє так, як каталізатор у хемічних реакціях. Чи цей чинник (якщо він існує) зв’язаний з величиною таланту чи з вдачею мистця — годі ска зати, але він не у зовнішніх об ставинах. Це теж таланти, які скоро ви черпуються. Заблиснуть, навіть дуже яскраво, у молодості, збу дять великі надії, потім заника- ють безслідно. Скільки ж так званих ,,вундеркінд-ів“ не ви правдало надій, зв’язаних із їх майбутніми досягненнями. А мо же забракло каталізатора? Очевидно, що всі ці думки від носяться до еміграційних умовин. В Україні маса талантів марну ється через зовсім інші причини — там про це дбають. Згадаймо хоча б талановиту малярку Аллу Горську. І не одна вона! Із листів д о Р е д а к ц ії Наші намагання навчати української мови дітей, що не володіють нею — зустрілися з прикладом з іншого на шого поселення. Наша співробітниця Галя Мазуренко, що провадить таку клясу в школі українознавства в Л он доні, Англія, описала в листі свою методу. Ред. НОВОЮ МЕТОДОЮ Як ми вчилися? По перше, ми так поставили парти, щ об із них постав великий стіл, а при ньому вчитель займав би найменше місця. Це була творча кляса. Діти оповідали з моєю допом огою свої пригоди, ілюструва ли їх і робили щомісячні виставки своїх малюнків. Плян праці ми укла дали разом і виконували його так, щоб сильніші допомагали слабшим. Вік дітей б ув „фантастично44 різний — 7— 8— 12 років — але це не переш ко джало. Малі підтягалися, а великі пи- діти ілюстрували рядок, я швидко проходила вірш із кожною дитиною індивідуально. Потім читався далі новий рядок і писалися вже не ілюстрації, а лінії для нот. По цих лініях бігали, стри бали і падали намальовані діти, від повідно до тексту. На кінці читали весь вірш, драма тизуючи його рухами. Коли скінчили вірша, то почали ра хувати стільці, вікна і т. д. Коли сло ва вже стали дітям відомі, то я нама лювала на таблиці кімнату і загадала дітям написати історію „Моя кімна та44. Вони мали описати, хто ще з ни ми в кімнаті живе та зілюструвати це. Потім ми переспівали пісню на о д ній ноті з минулого р азу „Котику- братіку44, текст із видання „Укр. Нар. М елодії44. Цей текст ми опрацювали й ілюстрували минулого разу. Цією м етодою я змагаю д о того, щоб діти при помочі ілюстрації засво їли і закріпили собі різні поняття. Та кож хочу, щ об діти сприймали ноти, як щ ось живе і розуміли їх степену- вання. Так підходити до навчання вчили мене в Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова в Празі. Згадую його з теплим почуттям, особливо лекції Со ф ії Федорівни Р усової. Галя Мазуренко шалися з того, що вони великі й мо жуть допомагати. З тієї наш ої співпраці вийшла кни жечка „Киця44, злож ена з кращих ілю страцій того року й тієї кляси. Ми видали цей твір на спомин того, як працювали разом. У цьому році діти розійшлися по різних клясах нашої школи, щ об нормально, разом з усіми „гризти корінь науки44. Тепер у мене друга кляса і я дотри муюсь приблизно тих самих засад. Мені тепер легше, бо діти одного віку й їх небагато. Наприклад, що ми робили ц ієї су боти? В мене була книжка В. Щ ер- бака „Волошки44. Ну, я взяла вірша „Раз, два, три, чотири. . . Ми його прочитали, плескаючи в такт руками. Після кожного рядка я зупинялась і ми робили д о нього ілюстрації. Поки ДО БІОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ Я прочитав у ч. З Вашого журналу про Ваш намір видати такий словник англ. мовою. Ви були ласкаві присла ти мені запрошення співпрацювати з Р ед. Колегією і я обіцяв співпрацю. У мене є кілька біографій, бо по дав ній звичці журналіста збираю різні матеріяли. Незабаром виконаю й пе решлю Вам біографію письменниці З о ї Когут з Австралії, а також пія ністки Наталії Ляхович-Климкевич із Маямі, Флоріда. Інші біограф ії опра цюю пізніше. Іван Дурбак, Трой, Н. Й. Будемо Вам вдячні за надіслання матеріялів до Біографічного Словни ка. Головою Ред. Колегії є п-ні Люба Волинець, культ.-оовітня референтка Гол. Управи СУА і туди прошу цей матеріял спрямувати. Ред. Колегія збирає матеріяли про всіх видатних українських жінок, щ об створити НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1972 9 Один із рисунків, уміщений у виданні „Киця“ In stu d y in g th e U k ra in ia n lan g u ag e c h ild ren use draw in gs
Page load link
Go to Top