Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Усім організованим жіноцтвом по трясла вістка про те, що в Буенос Ай- ресі, Аргентина, відійшла у вічність Д -Р ЛІДІЯ МАКАРУХА-ІВАНИЦЬКА, голов,а С ою зу Українок Аргентини. Молода, освічена жінка в силі віку, з великим громадським досвідом та можливостями на майбутнє, покинула цей світ навіки. Вона народилася в 1929 р. біля Пе ремишля в Зах. Україні, але ще не мовлятком приїхала з батьками д о Аргентини. Тут покінчида початкову, середню й вищу освіту і в 1955 році отримала диплом доктора медичних наук. Щ е дитиною включилася в у - країнське громадське життя, висту паючи на академіях і святах. Як сту дентка була секретарем Централі Т-ва „Просвіта", Українського Інформа тивно-Видавничого Інституту, а від 1959 р. членом Управи Укр. Центр. Р епрезентації. Тут вона сповняла пост референтки радіомовлення. Від 1957 року донедавна вона керувала радіо передачами „Вільна Україна41 україн ською й еспанською мовами. Від 1958 року вона редагувала щотижневі ра діопередачі „Музика й культура У- країни“ в Державній Радіостації. У 1957 р. д-р Лідія Макаруха од р у жилась із д-ром Василем Іваницьким. У подруж ж я народились три донечки Богданна, Олександра й Орися. У 1966 р. вибрано д-р Лідію Іва- ницьку головою С ою зу Українок Ар гентини. В продовж шість років ця організація розгорнула широку діяль ність у ділянці суспільної опіки. З а вдяки своїм зв ’язкам і досвідові ра діомовлення покійна голова дала на го д у д о зорганізування різних радіо передач. У часі ї ї головування СУА провів ряд цінних імпрез. У 1967 р. д -р Лідія Іваницька взяла участь у Ж іночій Сесії СКВУ в Ню й о р к у . П охорон Покійної відбувся 26 квіт ня ц. р. при великому здв изі народу. З жалем провела вся українська гро мада цю видатну українку в останню дорогу. УПРАВА СФУЖО С О Ю З У К Р А ЇН О К А В С Т Р А Л ІЇ Крайова Управа Союзу Укра їнок Австралії старається бути у постійнім контакті із СФУЖО. Свої пляни діяльности доповня ють матеріялами які приносять о- біжники СФУЖО. Головним стремлінням СУАв- стралії у pp. 1970 і 1971 було охоплення не більшости, а всіх жі нок із цього терену у рядах СУА. Кличем на біжучий рік було: „Ти сяча членок Союзу Українок у 1972 році“. Деякий успіх цього клича видно було на З’їзді Союзу Українських Організацій Австра лії, на якому СУ мав найбільше число делегатів, а листа кандида тів нової Управи, яку ці делегатки запропонували -—- перейшла. 1971 рік проголошено роком Лесі Українки. Всі Стейти, а осо бливо ті, де Відділи мають Лесю Українку своєю патронкою влаш товували святочні імпрези у її честь. Видано пропам’ятні коверти в честь Лесі Українки. У квітні 1971 р. відбувся 2-гий Здвиг Українців Австралії, СУ брав у цьому чинну участь, від був у його рямцях свою Конвен цію та уладив виставку народньо го мистецтва. Участь жіноцтва бу ла численна і то не лише із Мель- борну, та околиць Вікторії, Сіднею та Аделаїди але навіть з далекого Перту. Головними темами допові дей були — Леся Українка, участь молодих в СУАвстралії та будова домів для старших. Здвиг скріпив сили для дальшої праці. В рамцях зовнішніх зв’язків та мистецької референтури, у всіх Стейтах організовано виставки на роднього мистецтва, покази варен ня та печива, святочних столів а теж доповіді із україніки для чу жинців у австралійських залях. В час „Двомісячника книжки і пре си “ включено імпрезу „Краса на шого народу". У всіх Стейтах про ведено жалібні сходини в першу річницю смерти сл. п. Алли Гор ської. Стейтові референтури Суспіль ної Опіки влаштовують Великодні та Різдвянні базарі, йорданські збірки біля церков, льотерії ітп. Гроші використано для допомоги: потерпілим від землетрусу україн цям в Югославії, науковцям у Сар- сель, Червоному Хрестові у Ні меччині, студентам в Бразилії, ве теранам в Австрії, вченим у Ні меччині та місцевим ■— потребую чим. К. Качмарська ДО XIII. ЛІТ. КОНКУРСУ СФУЖО Ж ю рі XIII. Літ. Конкурсу СФУЖО не могло відбути в червні вирішного На могилі бл. п. Олени Залізняк, го лови СФУЖО, у Монтреалі, постав лено заходом родини нагробний па м’ятник. A n e w ly e r e c te d to m b sto n e a t th e g r a v e o f la te Olena. S a lisn ia k , W F U W O P r e s id e n t (1 9 5 7 -1 9 6 9 ) in M o n trea l, C anada засідання тому, що його член Михай ло Осгроверха виїхав у п од ор ож по Европі. Щ ойно по його повороті б у д е можливо проголосити нагороди й від значення. На XIII. Літ. Конкурс СФУЖО, про голошений на репортаж або опис по дор ож і, наспіло 20 творів. Д о списку, поміщеного в попередньом у числі, слід додати щ е один допис Мандрів- ника (п севд о ) п. н. „Завмерле місто“, що наспів у ж е по реченці. НОВІ ЧЛЕНКИ-ПРИХИЛЬНИЦІ Членки-прихильниці — це ті оди ниці, щ о розумію ть і підтримують завдання СФУЖО своєю щ орічною вкладкою. Ц е є здебільш ого членки наших складових організацій, щ о ви являють свою увагу для цілей СФУЖО. З наближенням Пленарної Сесії Ра ди СФУЖО пожвавився р у х приєд нування членок прихильниць у ЗСА. В останньому часі зголосили свою участь пп. Марія Вірщук із Мейпл- вуду, Лідія Гладка з Савт Орендж у, Ольга Гнатик з Ірвінґтону, Віра Куш нір із Йонкерсу, Іванна Мартинець із Рочестеру, Володимира Михайлів із Честеру, Д ор а Рак із Мейплвуду. Вітаємо цих нових членок-прихиль- ниць у ЗСА! НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1972 21
Page load link
Go to Top