Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
картоплю і ми з пані Оленою не довго думаючи вирвались із на шої „теплушки “ і купили у нього велику дерев’яну скриню барабо лі. Не раз вона нас рятувала! Зима той рік була вітряна, вог ка, холодна. Було пронизуюче зим но і в бараці — не краще ніж на дворі. І двоє малих -—- у гарячці, на твердих нарах, в густій висипці кору. Бідолахи мої маленькі! І то в таких умовах мусіли вони пере носити кір! Наближалось Різдво, а наше ста новище було безвиглядне. Але людина без надії все одно не мо же жити... Світові події, новини з фронту доходили до нас скупо, але і з них можна було робити деякі виснов ки; головне, що відворот німець ких військ відбувався „за пляном“ — відкочувались зі сходу чи не так само блискавично, як насту пали. Часами було моторошно — занадто неясним бачилось майбут нє і було страшно за дітей. Та на дія не вгасала. І пригадую — був пізній вечір. Вітер з особливою настирливістю продував наскрізь весь барак. Па дав якийсь невиразний, мокрий, сердитий сніг. Діти позасинали. Я щось кінчала в нехитрому госпо дарстві. Або, навіть, здається тіль ки що вернулись з ,,роздобенд“ — мокрі, холодні й голодні. Пан Ми кола потішав, що вже і горючого матеріялу щось не видно, хоч р оз бирай уцілілі, порожні бараки... Нічого собі перспективка в облич чі зими. Ну, але щож? Дійсність у нашому житті була завжди суво ра. Але ж в цій суворості яка б у вала захоплююча, світла радість. Для сильнішого переживання ко жного почуття завжди мусить б у ти контрастове тло, во всьому. Отож ми вже притаскали дошки — тяжкі, незграбні, просяклі вщерть водою. І я вже почала стя гати зі себе мокрий одяг. І тут раптом... розсунулась наша „пор- тієра“ і до нас переступив поріг — і то хто ж? Ніхто інший, як мій чоловік! Приїхав вирвати нас, за брати з цього ненадійного, небез печного місця. На слідуючий же ранок ми вже виїхали. Потрібні для виїзду офіційні папери чоло вік вже мав із собою. Кожний з нас памятає, яка це була в той час ї з да. З несподіванками. З „пригода ми". З непередбаченими пересад ками, з несподіваними, довгими стоянками серед поля, на бокових коліях. Але якось благополучно допхались до потрібного місця. Це була радіовисильня, з якої виси- лались різні репортажі на Україну. Було там ще кілька українців, бувших червоноармійців. Чоловік мав невеличку (але справжню) кімнатку в якійсь віллі на перед місті. Нам вона видалась >—- мрією — вітер же не гуляв по ній, були вікна і справжні двері... Був пе реддень Різдва. І як же ж його від значити? Правда вже одне те, шо ми всі разом і нарешті в людських умовах — викликало радість. Д і ти трохи віджили, прийшли до с е бе. Криза хвороби минула •— по чали одужувати. Але — Різдво ж ось, Свят-Вечір за пару днів. Не пригадую вже звідки рап том взялася ялинка — мабуть же чоловік десь роздобув. І свічечки. І... ковбаси шматок. А більш нічо го не було. На Свят Вечір запалили свічеч ки. Ялинка волохата, густа, запа шна. Свічечки потріскують, миго тять. Діти схопились, посідали на ліжку. В очах радість — чиста, без смутку — і відблиск, засвічених на ялинці свічечок. Не було тради ційної вечері, не було більш НІЯ КИХ прикрас. Але був Свят-Вечір — затишний, тихий в сяйві дитя чих радісних очей і свічечок на волохатій, зеленій запашній ялин ці. Не дивлячись на те, що до міста все голосніше, настирливіше і ча стіше доносилась канонада — в цілому затемненому місті була у Дякуючи нашим українським вартовим, що пропустили нас через дірку з загорож і колючого дроту, ми знайшлися на волі. НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1970 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
