Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Христос Раждається! Головна Управа Союзу Українок Америки шле Різдвяний привіт і побажання всього добра в Новому Році Окружним Радам, Відділам і членкам СУА. Дякуючи Господу Богу за успіх у мину лому році, прохає в Нього й надалі всіх благ для СУА. Нашій дорогій сенйорці, п-ні Олені Лотоцькій, голові СФУЖО і почесній голові нашої орга нізації, членам Управи і складовим організаціям СФУЖО пересилає сердечні святочні привітання й побажання успішного Нового Року. Шле щирі побажання всьому українському жіноцтву, що на різних наших поселеннях р оз будувало організоване життя. Особливо теплим Різдвяним привітом вітає всіх тих жінок, що на Рідних Землях зберігають у своїх родинах віру в Бога і свій народ. Вітаємо з Різдвом Христовим і Новим Роком усе наше громадянство. Наталія Чапленко Різдвяний сніп — дідух В сільському побуті ще за на ших часів врочисте внесення сно- па-дідуха перед святою вечерою — це була головна дія, що запо чатковувала Різдвяні свята. Перша зірка на небі — це був знак для родини засісти до Святої Вечері. Крім снопа, господар вно сив солому й сіно, а це останнє ще й тепер належить до Різдвяної традиції. Звичай цей сягає передісторич них часів і він зв’язаний із хлібо робським побутом нашого народу та відзеркалює його передхристи- янський світогляд. Сніп цей, все одно чи він із жита, пшениці, яч меню чи вівса — це останній сніп, що його під час обжинок прино сять женці до хати господаря, ра зом із вінком і „квіткою“ (пучок колосків і польових квітів), ІЦО їх приносять обов’язково дівчата. Обжинковий і Різдвяний сніп часто називається „рай". Під час обжинкової вечері він стоїть на столі або на покуті. По вечері з обжинковими піснями його зано сять до стодоли, де він залиша ється до свята Корочуна, тобто до Святої Вечері. В деяких місцево стях його ще посвячували на Спа са разом із садовиною і хлібом із нового врожаю. Звідки така пошана до цього останнього снопа-раю? С. Килимник так про це пише (т. V. ст. 4 0 ) : Цей сніп-рай є місцем перебування душ помер лих, добрих духів поля. У цьому ,,раю“ перебуває, вселяється і сам бог врожаю, що сходить невидимо з неба в дні „Корочуна“ та на Но вий Рік. „Сніп-Рай“ урочисто ві тають і тепер, на Різдво ставлять на найпочеснішому місці — на „покуті11. ,,Сніп-рай“ здебільша носить назву ,,дідух“, бо вірили, що в ньому перебуває дух помер лих дідів-прадідів, опікунів роду. Женці співають: Несемо вам полон Ізо всіх сторон — Із гір, із підгір’я На господарське подвір’я. „Полон" — має означати багат ство та польові духи, опікуни ни ви. Внесення дідуха має свій ціка вий церемоніял, що його подають наші дослідники. Ось як пише (у скороченні) С. Килимник (т. І, ст. 2 2 ). „Коли господиня вже все при готувала до Святої Вечері, а го сподар усе упорядкував на подві р’ї тоді батько зі свяченою водою, а син із кропилом (три колоски) входять до клуні, батько кропить дідуха і звертається до сина: — Берімо дідуха, синку, несімо свята до хати! Батько бере дідуха, а син (ніколи дочка) — сіно. На порозі, в сінях зустрічає їх мати з хлібом (книшем). „Святки ідуть" •— про казує батько. ,,Святки прийшли" — проказує хлоп’я. „Шануємо й просимо дідуха й вас завідати до господи!" відпові дає господиня, несучи попереду книша в руках. Господар, пересту пивши поріг, вітає: „Будьте зд о рові зі святами, з дідухом, з свя тим Різдвом!" О. Воропай цю сцену так опи сує (т. І, ст. 64): — Дай Боже здоров’я! каже чо ловік. — Помагай Біг! відповідає го сподиня. — А що несеш? — Злато, щоб увесь рік ми жи ли багато — - говорить господар, зупиняючись посеред хати. Тут він хреститься і, звертаючись до родини, віншує: — „Віншую із ща стям, здоров’ям, з цим святим ве чором, щоб ми в щасті, здорової ці свята провели та других доче кались -— від сто літ до ста літ, поки Пан Біг назначить вік". Д іду ха перев’язує господар залізним ланцюхом і ставить на покуті, на сіні. Сіно розстеляють на покуті, на столі і під столом, долівку притру 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
