Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262-263
264-265
266-267
268-269
270-271
272-273
274-275
276-277
278-279
280-281
282-283
284-285
286-287
288-289
290-291
292-293
294-295
296-297
298-299
300-301
302-303
304-305
306-307
308-309
310-311
312-313
314-315
316-317
318-319
320-321
322-323
324-325
326-327
328-329
330-331
332-333
334-335
336-337
338-339
340-341
342-343
344-345
346-347
348-349
350-351
352-353
354-355
356-357
358-359
360-361
362-363
364-365
366-367
368-369
370-371
372-373
374-375
376-377
378-379
380-381
382-383
384-385
386-387
388-389
390-391
392-393
394-395
396-397
398-399
400-401
402-403
404
НАШЕ ЖИТТЯ РІК VltL СЕРПЕНЬ, 1951 Ч. 8 Олена Ф. Д. Лотоцька Світовий Жіночий Парлямент Передо мною бюлетень Між народної Ради Жінок, з травня 1961, в якому подані резолюції прийняті на конгресі М. Р. Ж. в Атенах при кінці березня 1951 року. Прочитую з увагою — а мо же вже вирішили що зробити з організаціями бездержавних народів, знайшли спосіб ,щоб прийняти їх у члени М. Р. Ж. Бачу, що з того боку нічого не змінилося, бо делегатки з пра вам голосу, участі в .комісіях та можливістю увійти до головної управи М. Р. Ж. можуть даль ше бути тільки 'вибрані пред ставниці Національних (крає- вих) Жіночих Рад, державних країв. Міжнародна Рада Жінок, яка завжди піддержувала свій не- політичний характер,_ тепер знову таки зачепила „політи ку” (перший раз в 1947 р. у Филаделфії, Па) приймаючи ре золюцію з протестом проти схоплення в полон 28,000 грецьких дітей комуністами та .вивезення на „науку’’ до (кому ністичних сателітів. Під час го лосування 146 делегаток голо сували за резолюцію, коли 60 делегаток здержалися від го лосування задля „політичного характеру” резолюції. З того приводу пані Сіґрід Стрейт і пані Дж. Едер, наново вибра-. на голова Міжнародної Ради Жінок, пояснюють в бюлетені, що М. Р. Ж. як була так і зо стається не-політичиою, але вона ніколи не зрікалася сво його впливу на- політичні події на користь людства. Тому ор ганізація свої резолюції пере дає парляментам, урядам та ін шим публичним установам. Перечитуючи сторінки бюле теня з 1961 року, перелітаю думкою до 1925 року, коли то пані Ганна ЧикаленкоЖеллер і Олена Лотоцька були повно правними делегатками на кон гресі Міжнародної Ради Жінок у Вашингтоні від Національної Ради Жінок України і Союзу Українок Західної України (О. Лотоцька на місце М. Донцо- вої якій Польща не дала до? зволу на виїзд). Ми були в ко місіях шкільництва, релігійних питань (накидування державою віровизнання своїм громадя нам) правного й політично го становища бездержавних організацій. Тоді вже делегації Польщі, Франції й Англії зача ли війну проти нашої репрезен тації як організацій бездержав ного народу. За нами стояли твердо чеська, шведська, нор везька, фінська і індійська де легації, а тодішня голова М. Р. Ж. Лейді Абердін, яка нам ду же сприяла, не допустила до голосування за виключенням українок, а натомість на пленум постановлено що ця справа бу де в завішенні аж до 1930 року, коли то знову мав відбутися конгрес М. Р. Ж. в Австрії. Та польки продовжували бо ротьбу після конгресу і ми з жалем прочитали у кра-евих ча сописах що в 1926 році Украї на перестала бути членом М. Р. Жінок. Пані Софія Русова, то дішня голова Національної Ра ди Жінок України, писала об- ширніше про цю справу до Со юзу Українок Америки, та про хала справи не занехати, щоб СУА конечно став членом На ціональної Ради Жінок Амери ки й дим способом пробивав шлях до М.Р.Ж. Тоді, коли ще СУА мав усьо го один рік віку, ми були за нок Америки має певні правила щодо числа членів централь ної організації, етнічних груп, тощо. Але ми справи членства в Н. іР. Ж. А. не заяехали та із зростом СУА ми 'поробили всі заходи серед жінок іН. Р. Ж. А. Завдяки нашим звязкам СУА був запрошений Н. Р. Ж. А. на конгрес Міжнародної Ради Жі нок що відбувся в 1933 в Ши- каго, в ролі гостя. Яке дивне почування тієї го сті яка вже раз була повно правною делегаткою на кон гресі тієї ж самої організації. Вам можна тільки прислухати ся, сидіти на галереї або спе- ціяльно призначеному для го стей місці і Вас не кличуть до комісій, не питають яка у Вас думка. А делегатки хоч і як Вам прихильні, не можуть вий ти поза правила довго приго тованої програми. Таке саме враження винесла і пані Анна Сивуляк, член Головної Управи СУА, коли вона була гостем на конгресі М. Р. Ж. що відбувся в 1947 у Филаделфії. Міжнародна Рада Жінок, свою організаційною силою, впливом і значенням є наче жі ночий світовий парлямент, або Обєднані Нації через жінок, че рез жіночі організації. Вона все ще обєднує тільки Націо-- нальні Ради Жінок незалежних держав. Централя М. Р. Ж. є тепер в Цюріху» У Швайцарії. Українські організації втра тили повноправне членство у М.Р.Ж. Та Світова Федерація Українських Жіночих Організа- (СФУЖО) почала вже заходи з централею М. Р. Ж. у Ціріху, щоб створити при М. Р. Ж. хо- міісію представниць жіночих централь на еміграції тих наро дів, які є за заліз, завісою. Це вже сталося у Світовій Органі зації Матерей (ММ.МІ) у Фран ції, де СФУЖО прийнято як члена комісії народів з-поза за лізної куртини. Маємо надію, що в найближ чім майбутнім і Міжнародна Рада Жінок визнає цей прин цип, та що українські жіночі централі на еміграції через свою Світову Федерацію Укра- будуть заступлені в цій Раді Жінок. Крім того українські жіночі організації в різних державах де тепер масово проживають повинні ставати членом Націо нальної Ради Жінок тих дер жав, як це вже успішно зробив Союз Українок Канади. 73 www.unwla.org www.unwla.org
Page load link
Go to Top
