Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2020 WWW. U NWLA.ORG 1 ПРИТИШЕНА ПЛАНЕТА Останні події у світі, що пов’язані з поширенням COVID - 19, навіяли у мене спогади про науково - фантастичну повість А р тура Конан Дойл а «Коли земля скрикнула» ( When the World Screamed ) з цикл у т ворів про про - фесора Челленджера, яка побачила світ майже 100 років тому — у березні 1928 - го р . Герой повісті вважав , що Земля не має ні найменшої уяви про те, як людство експлуату є її . Навіть більше: вона не підозрює про існування лю - дини взагалі . Тому Челленджер забажав зро - бити щось таке, аби Земля довідалася, що є щонайменше одна людина — Джордж Едуард Челленджер, як а вимагає до себе ув аги. Відтак упродовж кількох років за допом огою всіляких бурів, сверд е л, землечерпалок і вибухів ок, не зу пиняючись ні вдень, ні вночі, він невтомно працював і, зрештою... пробив земну кору, тов - щина якої становила 14 442 ярди, та добра в ся до її «живої плоті» . Але в той самий момент Планета несамовито заревла. І в тому реві були і біль, і гнів, і погроза , і ображена велич При - роди , що злилися в жах ливий пронизливий крик, який хоча й тривав лише кілька хвилин , але у подібн ився тисячі найгучніших сирен... Напевне, нині Земля «знає» про існування людей. Тому що цивілізація нівечить і її, і Все - світ, що навколо неї. Можливо, настав кри тич - ний момент, коли нищівну діяльність людини треба було у якийсь спосіб зупинити. І, ймо вір - но, саме для цього допустив Тв орець по - ширення вірусу серед людей — вірусу фізич - н о го, від якого болить тіло, але який лікує внутрішню сутність. Бо десятки років наші будинки все біль - шали, а сім’ї меншали. У нас з’являлося більше зручностей, але меншало часу, аби ними кори - стуватися. Кількість учених ступенів зростала, натомість катаст рофічно розчинявся здоровий глузд. Аптеки завалювали ся ліками, а здоров’я меншало. Люди докладали багато зусиль, дба - ючи про великі статки, проте їхні стосунки з рідними та близькими ставали все дріб’яз - к овішими... Цей процес неодмінно треба було зупинити. І якогось дня ми заснули в одному світі , а прокинулися в зовсім іншому: Д існей перестав бути чарівним, Париж не виглядав романтичн о, Н ю Йорк не почувався головним місто м світу, Китайська стіна не була захисним муром , багатолюдна Мекка спорожніла , обійми й п оцілунки ста ли проявом зла , а відсутність гостин до батьків і друзів сприймається як акт справжньої любови. А ще всі відразу усвідомили, що влада, гроші та краса нічого не вартують — перед хворобою та смертю всі рівні... Нас наче запер ли в клітки , аби дати З емлі по жити у правильний, природній спосіб і з кожним днем відновлювати свою чарівн ість. М и стали для неї зайвими — Земля чудо во обходиться без нас, наче наго лошуючи, що ми її гості, а не господарі. М ожливо, цей час дається нам для того, аби ми усвідомили цінність найпростіших і звичних речей. У нас з’явилася можливість зро - бити те, на що, зазвичай, бракувало часу – від - дати свою увагу, тепло і любов найближчим людям. Я з тих, кому подобається ни нішнє сповільнення темпу життя , де є місце для роз - думів і мож ливість бут и уважн ішою до себе та інших. Десь , як тло, відчуваю і тотальн у неви - значеність , і страх перед майбутн ім . Але пере - повнена в дячністю Творцю за мить, в якій живу. Для більшості мудрих і добрих людей світова к риза стає платформою для добрих вчинкі в. Людей, що мають потреби, особливо більшає під час посиленого карантину — чи - мало населення залишило ся без роботи, а від - так без матеріального доходу. Пенсіонерам (особливо в Україні) немає з а що придбати на - віть найнеобхідніші продукти харчування , а ти м біль ше ліки . Тому щира вдячність таким, як 139 - й Відділ зі Стемфорд у, який зібрав 7 000 дол. від різних донорів , щоб купи ти вен - тилятор для коронавірусних пацієнтів на Тер - нопільщині. Або ще один приклад прояву людяності. Чоловік з Детройту Allen Marshal l відкладав гроші для покупки інструментів в до - машню майстерню. Але коли почалася коро - навірусна криза, вирішив потратити гроші в більшою користю: прийшов на заправку біля г оспіталя з гаслом «Безплатний бензин для медпрацівників» і заправив за день близьк о 80 автівок. Як гроші скінчилися, то продовжив сто яти вже перед госпіталем , але з іншим гаслом: «Дякую за те, що ви робите!»... Кава з крапельн ої кавоварки у гли - няному, купленому в Україні горнятку . Запах свіжоспеченого власноруч хліба, що змі шу - ється зі смаком ол ії, авокадо та зернят льону... Задоволення від упорядкованих рухів і думок ... Бережіть одне одного. Будьте людьми добро - зичливими. Б о ж пандемія мине, а м и залиши мо ся . Лариса Тополя , редактор .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
