Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2020 WWW. U NWLA.ORG 1 ПРИТИШЕНА ПЛАНЕТА Останні події у світі, що пов’язані з поширенням COVID - 19, навіяли у мене спогади про науково - фантастичну повість А р тура Конан Дойл а «Коли земля скрикнула» ( When the World Screamed ) з цикл у т ворів про про - фесора Челленджера, яка побачила світ майже 100 років тому — у березні 1928 - го р . Герой повісті вважав , що Земля не має ні найменшої уяви про те, як людство експлуату є її . Навіть більше: вона не підозрює про існування лю - дини взагалі . Тому Челленджер забажав зро - бити щось таке, аби Земля довідалася, що є щонайменше одна людина — Джордж Едуард Челленджер, як а вимагає до себе ув аги. Відтак упродовж кількох років за допом огою всіляких бурів, сверд е л, землечерпалок і вибухів ок, не зу пиняючись ні вдень, ні вночі, він невтомно працював і, зрештою... пробив земну кору, тов - щина якої становила 14 442 ярди, та добра в ся до її «живої плоті» . Але в той самий момент Планета несамовито заревла. І в тому реві були і біль, і гнів, і погроза , і ображена велич При - роди , що злилися в жах ливий пронизливий крик, який хоча й тривав лише кілька хвилин , але у подібн ився тисячі найгучніших сирен... Напевне, нині Земля «знає» про існування людей. Тому що цивілізація нівечить і її, і Все - світ, що навколо неї. Можливо, настав кри тич - ний момент, коли нищівну діяльність людини треба було у якийсь спосіб зупинити. І, ймо вір - но, саме для цього допустив Тв орець по - ширення вірусу серед людей — вірусу фізич - н о го, від якого болить тіло, але який лікує внутрішню сутність. Бо десятки років наші будинки все біль - шали, а сім’ї меншали. У нас з’являлося більше зручностей, але меншало часу, аби ними кори - стуватися. Кількість учених ступенів зростала, натомість катаст рофічно розчинявся здоровий глузд. Аптеки завалювали ся ліками, а здоров’я меншало. Люди докладали багато зусиль, дба - ючи про великі статки, проте їхні стосунки з рідними та близькими ставали все дріб’яз - к овішими... Цей процес неодмінно треба було зупинити. І якогось дня ми заснули в одному світі , а прокинулися в зовсім іншому: Д існей перестав бути чарівним, Париж не виглядав романтичн о, Н ю Йорк не почувався головним місто м світу, Китайська стіна не була захисним муром , багатолюдна Мекка спорожніла , обійми й п оцілунки ста ли проявом зла , а відсутність гостин до батьків і друзів сприймається як акт справжньої любови. А ще всі відразу усвідомили, що влада, гроші та краса нічого не вартують — перед хворобою та смертю всі рівні... Нас наче запер ли в клітки , аби дати З емлі по жити у правильний, природній спосіб і з кожним днем відновлювати свою чарівн ість. М и стали для неї зайвими — Земля чудо во обходиться без нас, наче наго лошуючи, що ми її гості, а не господарі. М ожливо, цей час дається нам для того, аби ми усвідомили цінність найпростіших і звичних речей. У нас з’явилася можливість зро - бити те, на що, зазвичай, бракувало часу – від - дати свою увагу, тепло і любов найближчим людям. Я з тих, кому подобається ни нішнє сповільнення темпу життя , де є місце для роз - думів і мож ливість бут и уважн ішою до себе та інших. Десь , як тло, відчуваю і тотальн у неви - значеність , і страх перед майбутн ім . Але пере - повнена в дячністю Творцю за мить, в якій живу. Для більшості мудрих і добрих людей світова к риза стає платформою для добрих вчинкі в. Людей, що мають потреби, особливо більшає під час посиленого карантину — чи - мало населення залишило ся без роботи, а від - так без матеріального доходу. Пенсіонерам (особливо в Україні) немає з а що придбати на - віть найнеобхідніші продукти харчування , а ти м біль ше ліки . Тому щира вдячність таким, як 139 - й Відділ зі Стемфорд у, який зібрав 7 000 дол. від різних донорів , щоб купи ти вен - тилятор для коронавірусних пацієнтів на Тер - нопільщині. Або ще один приклад прояву людяності. Чоловік з Детройту Allen Marshal l відкладав гроші для покупки інструментів в до - машню майстерню. Але коли почалася коро - навірусна криза, вирішив потратити гроші в більшою користю: прийшов на заправку біля г оспіталя з гаслом «Безплатний бензин для медпрацівників» і заправив за день близьк о 80 автівок. Як гроші скінчилися, то продовжив сто яти вже перед госпіталем , але з іншим гаслом: «Дякую за те, що ви робите!»... Кава з крапельн ої кавоварки у гли - няному, купленому в Україні горнятку . Запах свіжоспеченого власноруч хліба, що змі шу - ється зі смаком ол ії, авокадо та зернят льону... Задоволення від упорядкованих рухів і думок ... Бережіть одне одного. Будьте людьми добро - зичливими. Б о ж пандемія мине, а м и залиши мо ся . Лариса Тополя , редактор .
Page load link
Go to Top