Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 20 20 WWW. UNWLA.ORG 1 9 «МОЯ ЗЕМЛЯ ДЛЯ МЕНЕ — РАЙ...» До 100 - літнього ювілею від дня народження Дмитра Білоуса Короткі біографічні дані Дмитро Григорович Білоус — сучасний ук - раїнський поет, перекладач з болгарської мови, літературний критик, громадський діяч. Наро - дився 24 - го квітня 1920 - го р. у с. Курмани ( нині Недригайлівського р - ну Сумської обл .) у селян - ській багатодітній сім’ ї Ганни Давиді вни та Григорія Миколайовича Білоусі в; відійшов у вічність 13 - го жовтня 2004 - го р . у Києві. Д. Бі - ло ус — а втор збірок гумору та сат ири, книжок для дітей, статей, літературних розвідок про твор чість українських письменників. Дру ку ва - тися почав з 1935 - го р. У 1945 - му р . закінчив фі - лологічний факультет Київського дер жав ного університет у, а у 1948 - му р . — аспі рантуру на ка т едрі української літератури. З 1948 - го р . — член Спілки письменників України; у 1947 – 1951 - х рр. — заступник відповідального редак - тора журн алу «Дніпро»; з березня 1994 - го р . — член - кореспондент Акад емії педагогічних наук України; голова комісії художнього пер екладу Спілки письменників України з 1976 - го р. Сторінками збірки поезій «Ромен хіба не родич Рима?» У 1999 - му р . побач ила св іт навдивовижу неповторна збірка поезій Д. Білоуса «Ромен хіба не родич Рима?». Ця збірка воістину таїть в собі глибини віків, муд рість народного генія. Майже кожен твір у ній майстер виспівав ду - шею . Кожен вірш — щира, правдомовна пісня про Сумський край, н ародні перекази та ле - ґен ди. У першій з поезі й «Біографічне» відразу відчуває ться е леґан тність стилю, прозорість слова - думки, де мова постає в новій обнові, в нов ому звучанні, у новому диханні. Слово поета — ц е слово проникливої любові, чесної та п ра вдивої істинної думки. Наскрізним у збірці вимальовується образ рідного краю : багато - лик ого , різнома нітн ого , цілісн ого . Кожна по - езія є гімном рідній землі , Сулі та Ромну, величальн ою пісн ею Курманам, Недригайлову, Сумщині, Слобожанщині ... І, звичайно, — Л юд ині! Б езмежний образ рідного краю для поета — це рідна земля, рідне село... У збірці п исьменник поєдн у є оповіді про назви міст і сіл Слобожанщини («Де взялося місто Суми?», «Чому Велика Писарівка?», «Звідки назва «Курмани?», «Ромен хіба не родич Рима?», «Ч ому місто зветься Шостка?» , «Недригайлів» та ін.) і розповіді про митців рідного краю — художників, му зикантів ( Бортнянського, Бере - зовського), співаків (Мокренк а , Гмир ю ), пись - менників ( Багряного , Грабовськ ого ), учених, народних месників . Вірші Дмитра Бі ло уса — хвалебні пісні мові, народові, родові , землякам П ривертає увагу незрівнянно - принадн а ге - ографічна тематика у назвах творів Білоуса. Сумчанинам н е можуть не запам’ятатися вірші з близькими, рідними та напрочуд знайомими назвами, як «Вільшана», «Томашівка» , «Пу - тивль», «Глухів», «Ракова Січ», «Хоружівка», «Про Ямпіль», « Конотоп», «Лебедин», «Тро - стянець», «Охтирка» та ін. Родинністю й те - плотою віє від рядків з рідними назвами: Красо моя ти, Сумщино, Сумщино, куди не кинь — барвистих слів розма й: Ромен, Боромля, Липова Долина, Березів Яр, Лука, Зелений Гай... Так зберігає мова калинова на гронах дивних свіжості росу, щоб у майбутнє музикою слова нести душі народної красу . Митець з любов’ю та замилуванням роз - кодовує, образно - дотепно витлумачує с утність найменувань. Назви в поетичній інтерпретації художника постають як знаки національної духовної культури, як пам’ятки народного духу й історичного минулого народу . Художник - історик, художник - учений, ху - до ж ник - віршотворець, Д. Білоус філі ґ ранно по єдн ує народну та наукову етимологію (по - ходження слів — ред .) Погляньте, як він роз - глядає географічну назву Ромен: А чи ти звернув увагу, мій допитливий читачу, що в літописі, в Шевченка – не Ромни, а лиш Ромен, як цвіток ромен, що нині на Сулі його я ба чу, що люблю за скромну вдачу між жоржин і вербен . В іншій поезії «Ромен хіба не родич Рима? » звучить інша думка: Що ж, сумнів теж не осорома, та в праглибінь зирни ген - ген – о Рим, maxima verum Roma, хіба не родич твій Ромен?
Page load link
Go to Top