Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
22 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, ТРАВЕНЬ 2020 Вона гідна нашої пам’яти Марія Химинець (Кедюлич). Ці слова — про Марію Х ими - нець‚ нашу славну союзянку‚ яка про - жила мало не сто - річне життя‚ що також є немалим щастям. Та й‚ як ка жуть‚ вона не мо г ла інакше — надто енерґійною‚ відпо ві - дальною‚ вимогливою та витривалою була Марія Химинець (Кедюлич). Жила повно - кровним життя м‚ працювала на повну силу. Де б не була‚ всюди до всіх справ ставилася з любов’ю. Вона пройшла під час війни майже всю Европу — і все викон уючи якісь відпові - дальні доручення від організацій‚ у пошуках ув’язненого мужа‚ Юліяна Химинця‚ і наших полонених‚ допомагаючи‚ уже в Америці‚ у створенні нових організацій‚ як Відділи Союзу Українок‚ Карпатського Союзу‚ Кредитових кооператив‚ Шкіл Україн ознавства‚ відпочин - кових осель і т. ін. У скарбничці її справ — багато - багато зробленого для української гро - мади в Америці. Коли читаєш її спогади «Відлуння бу - ремних років» (видані в Україні у 2011 - му р.)‚ звертаєш увагу на працю в різних країнах‚ де во на побувала. «У Руських Керестурах діяв наш комітет‚ ми тут чекали рішення‚ яка країна нас прийме. Погодилася прийня ти нас Німеччина і ми мали їхати просто до Відня... Згодом я‚ з допомогою наших студенток‚ як от Дарія Сидір та ін.‚ зорганізувала жіночу секц ію. Крім того‚ зорганізувала Школу Українознавства. Наші дівчата‚ які вчилися в університеті‚ студентки‚ допомагали мені в організації святкових ім - през... Ми продовжували почергово їздити на станцію зустрічати новоприбулих людей. При - возили їх у переселенчи й табір на Шоберт - пляц... По довшому часі треба було старатися про тих людей‚ яких поарештували мадяри‚ у той час ми н авіть не знали‚ скільки людей було в тюрмах‚ але в концентраційному таборі опинилися досить визначні наші люди... Як голову Закордонної Делеґа ції Карпатської України‚ мого чоловіка Провід ОУН вислав до Берліна і ми у 1940 - му р. опинилися в Ні - меччині. Ми про довжували працювати в Допо - моговому Комітеті... Саме тоді приїхав до Ін - сбруку український письменник Іван Багряний‚ за яким полювали енкаведи сти. Його обрали головою Допомогового Комітету‚ а Юліяна — секретарем. Я ж увійшла до Управи і стала допо магати хво рим жінкам і дітям... Там я зорганізувала кількох жінок‚ які відвідували хворих в шпиталях зі мною‚ допомагали мені в усіх справах... 18 - го квіт ня 1948 - го р. ми при - були до Америки». А далі про суспільно - громадську працю найкраще засвідчать нагороди. Відомо‚ що просто так нагороди не роздають‚ навіть самі незначні. Назву тільки ті‚ якими Марія Хи - минець була нагороджена за працю в СУА: Подяка «З а жертвенну працю на пості Референта Суспільної Опіки Головної Управи СУА» (2 - го червня 1971 - го р.); Почесна Грамота Фундації УВУ «За виз - начні заслуги та допомогу для української науки» (1 - го березня 1984 - го р.); Грамота Союзу Українок Америки‚ Ок - ружна У права Ню Джерзі: «Марія Химинець одержує признання за працю на пості голови 70 - го Відділу СУА» (9 - го квітня 1978 - го р.); У 50 - ліття СУА (1925 — 1975) «Відзна чен - ня для членки п. Марії Химинець за віддану працю» (листопад 1975 - го р.); З нагоди 80 - ліття СУА «За 50 - літню від - дану працю‚ приналежність до Союзу Українок Америки» (28 — 30 травня 2005 - го р.). 28 - ма Конвенція СУА у 2008 - му р. надала М. Химинець найвищу нагороду нашої орга - нізації – звання «Почесна членка СУА». Не забувала Марія Химинец ь і про Україну. Разом з чоловіком зібрали гроші для спорудження греко - католицької церкви в Перечині‚ на Закарпатті‚ де вона нар одилася 1915 - го р. Ця церква є її довічним пам’ятником. А поза всякими справами Марія Хи - минець була простою‚ привітною‚ інтелі - ґентною‚ завжди усміхненою жінкою‚ готовою допомогти. І чудовою матір’ю‚ і ніжною дру - жиною‚ і приятелькою та співбесідницею для багатьох. Про неї згадується часто. Вона була ніби людиною, яка не старіє. Отакою є і пам’ять про неї. Любов Дмитришин - Часто , 56 - й Відділ СУА, Норт Порт‚ Флорида.
Page load link
Go to Top
