Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, Т РАВЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 27 Гостя 29 - го Відділу СУА ім. 500 Героїнь Кінґірі П’ята зліва (сидить) — Маріанна Душар . Ми все гостям раді! Цим разом приємно було вітати п. Маріанну Душар — стипен - діянтку ім. Фулбрайта, лекторку гастроно міч - ної української ідентичності, дослідницю галицької кухні та авторку проєктів «Пані Стефа» та «Seeds and Roots». П. Душар є ха рчо - вим антропологом, що досліджує українські колишні та тепер ішні страви, зокрема те, яку ролю харчування відіграє для суспільства та нації. Членкиня Ореста Фединяк запросила Маріанну на наші сходини після того, як по - слухала її лекцію у Чикаґському Націо наль - ному Музеї. П. Маріанна була рада зустрітися з нами — под ілитися інформацією, яку вона має, та довідатися, як ми, еміґранти, зберегли укра - їнські кулінарні традиції у таборах і тут, в діяспорі. Авторка теж підкреслила, що укра - їнські традиції ледь не втратилися через со - вєтизацію. Російський режим хотів повністю замінити українську кухню совєтськими при - писами та методами. Це не вдалось, але мало свої наслідки. Чимало було запитань і комен - тарів при каві, канапках і солодкому, що прид - бали наші членкин і з господарської ре - ферентури: Олександра Савин, Марія Доб - ря нська та Катерина Кулішицька. Після зустрічі присутні зробили спільну світлину. А зацікавлення розмовою було таким широким, що п. Маріанна погодилася зустрі - тися з нами ще раз іншого дня, а тако ж взяти у декого з нас інтерв’ю. На тій зустрічі кожна з нас ( а було нас п’ятеро) відповідали на п. Маріанни запи - тання. Серед яких ім’я та прізвище, звідки походимо, як дісталися до Америки, коли і що навчилися від своєї родини із куховарства, чи пам’ятає мо, які страви готувалися на свята і чи дотримуємося їх до нин і. На останнє запитання всі відповіли, що так. А всю розмову записали на магнітофон. «У таборі було скромно. І може часом щось бракувало, але наші мами старалися кулінарні традиції затримати, як лише було можливо. Пам’ятаю незабутий запах узвару. Я жила у великому українському таборі Ляндек (Ав - стрія). Тут проводили кулінарні лекції, де різні господині обмінювалися переписами. Мали час, бо праці не було», — сказала Ірена Пискір - Біляк. Ляндечанка Гандзя Калимон Маршал з нею погодилася. «У нас, у Польщі, було скрутно, бо не мог - ли признаватися, що ми українці. Але ми гарно та приватно готували. Мама варила та пекла. Тут подаю деякі з маминих приписів», — роз - повіла Дарія Ярошевич. Оля Смишнюк додала : Перший ряд (зліва): Маріанна Душар, Дарія Ярошевич; другий ряд: Гандзя Калимом Маршал, Оля Смишнюк, Катя Івасишин .
Page load link
Go to Top