Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, ТРАВЕНЬ 2020 Не оминув митець і згадки про славнозвісні ярмарки в Ромні, опоетизовуючи споконв ічний звичай їздити ярмаркувати до Ромна: І я згадав, як дядько Єлисей наймав підпасичів гонить гусей: ледь світ погнать і дотемна за двадцять верст вернутися з Ромна . Захоплює також те, як автор вправно та цікаво пояснює походження назв , втілюючи це в поетичну форму: Збагнувши назви: Хотів, Літки, сказав професору студент: — Це зрозуміло. Але звідки походить назва «Ходумент»? Такий є хутір на Сумщині десь біля їхнього села. Тому й цікаво знать хлопчині, в ід чого назва ця пішла. Протер професор окуляри, шукаючи еквівалент. Перебира словесні пари: і постамент, і позумент, і рудимент, і монумент, і перманент, і реманент... Народ же звідки хочте візьме: в історії якийсь момент зійшлись грецизми й латинізми — то, певно, звідси й Ходумент... Ось експедицію послали у мовну зону вздовж Сули. Тож наші інтелектуали і на Сумщину прибули. На схилі при шкільнім подвір’ї стоять професор і студент. Через долину на узгір’ї лежить і хутір Ходумент. Вони й питаються у тітки, що йде з сусіднього села, про Ходумент: — Скажіть нам, звідки цікава назва ця пішла? Не вчилася латині зроду, їх тітка та розбила вщент: — Та звідси ж мент єдиний ходу, тому й зоветься Ходумент! Віршові образки Д. Білоуса — то поетично оформлена в подіях і особистостях історія народу: історія роду (родів), рідного села, рід - ного краю. Вірші Білоуса , хоч і легкі у чит анні та зрозумілі, проте дотепні та глибокодумні. Очевидно , що митець використ овував істо - ричні книги, літописи, хроні ки . У кожному ряд ку від чутне пристрасне захоплення ми - нулим і сучасним рідного краю, його людьми — великими, знаними та звичайними, простими . Воістину , рідний край святий для пись мен - ника: Моя земля для мене – рай; я все, я все зроблю, щоб полюбили ви мій край, як я його люблю . Його слово ніжне, просте, сердечне, некри - кливе , і , водночас, національно могутнє, палке, натхненне, сповнене безмежної синівської лю - бові. Д. Білоус показав світові велич С умщини й Слобожанщини в іменах. З любов’ю та душев - ним піднесенням в і н увіковічив у свої х творах імена письменників І . Чумаченка, Л . Полтави, М . Лу каша, П . Куліша , О. Олеся, М . Хвильо - вого, І . Багряного, П . Капельгородського... Як патріот, знавець культури рідного краю, він возвеличив кобзаря Є . Мовчана, співаків Б . Гмирю та А . Мокренка , художника І . Литов - ченка . Як історик , увіковічив імена гетьмана Петра Калнишевського, народного месника С . Гаркушу , ученого - мовознавця О . Потебню, філолога - словознавця П . Охріменка . Мимоволі, ненав’язливо митець проводить думку, щоб людина повсяк час праг нула піз - нават и своє коріння, щоб пишала ся своїм ро - доводом, щоб пам’ятала історію. До Д. Білоуса так про Сумський край і його людей ще ніхто не писав! Білоусове слово — цілюще. Мова — жи - во дайна, пломінка, до болю рідна . Думка — жагуча, із заклик ом до му дрості й піз н ан ня духовних скарбниць. Слово поета — проник - ливо - щире, відкрите, привітне. Т вор и Д . Біло - уса — то прозора, чиста криниця слів і висловів, то сяйливий промінь народного, спокон віч - ного, давнього слова - образу, народна скар - бниця мудрості . Пое тичн і образ и Білоуса — чист і , я к весняне небо, щирі та людян і , як сам митець... Коли чита єш його твори , то наче справді розмовляєш з автор ом. Зі спогадів про зустріч з поетом Випало за честь спілкуватися з Дмитром Григоровичем. Знайомство відбулося у теплі вересневі дні в Ромні у 2002 - му . Тоді роменці святкували 1110 - літній ювілей рідного міста. З нагоди свята була організована наукова кон - ференція та зустріч з письменниками. Запа - м’яталося, як вони виступали у Будинку куль - тури , як їх зачудовано всі слухали та не хотіли відпускати... Ми були приголомшені вмінням в иголошув ати промову, що продемонструва в нам Д . Білоус на зустріч і у Роменському крає - знавчому музеї. Він запам’ятався як дуже сер - дечна та щира людина: охоче спілкува в ся , був відкритим, щирим і привіт ним. Усі, кому пощастило тоді бути в музеї , пам’ятають , як письменники читали свої поезії. Ч итав свої
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
