Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 9 10 стратегій, які допоможуть нам впоратися з викликами пандемії та карантину 1. Бачити сенс наших спільних зусиль: вияв любові, боротьба за Життя . Усвідомлення сенсу наших дій додає нам сил та витривалості. Спільні дії багатьох держав і пов’язані з ними карантинні обме ження мають одну остаточну мету – зберегти людські життя. І це , насамперед , наша турбота про стареньких людей. Це наш вияв любові до них. У цій готовності до о бмежень заради збереження життя – н аша людяність... Бо кожне людське життя – безцінн е. Усвідо мивши це, зможемо прийняти такі непрості обмеження з любов и до людей, а не лише , щоб підкоритися вказівкам чи через боязнь штрафів. С ила любові – неймовірна. І коли те , що ми робимо, робимо з любови – це додає нам витривалості в часи випробуван ь. Про це казав Г . Юнг: «Людина може впоратись з будь - яким стражданням, якому може надати сенсу». Про це писав В . Франкл, коли бачив, що власне відчуття сенсу допомагало в’язням концтабору не зламатися, а витрива ти... Про це дізнаємось із біографій усіх наших н аціональних (і не лише наших) велетів духу, які пройшли через переслідування, ув’язнення, тортури й інші випробування історії. Бути у правді й любові – це джерело сили. Пам’ятаймо про це, бо ця сила нині нам д уже необхідн а. 2. Плекати стосунки та взаємну п ідтримку: фізичне дистанціюва ння не має збільшити відстані між нашими серцями, а навпаки – це запрошення стати ближчими . Наша сила – в солідарності. Наша резилієнтність , психологічна стійкість – у силі наших с тосунків. Ми не знаємо, що нас чекає попереду і через що ще доведеться пройти , але коли розуміємо, що не самі в цих випробуваннях, що в сі ми відповідальні одні за одних і готові подати руку підтримки, то ми сильніші й маємо менше страху, а більше надії. Чи не тому італійці виходили на балкони та разом співали. Чи не тому французи домовилися о восьм ій вечора аплодувати з вікон своїх квартир на знак вдячності лікарям. Нам треба дати одні одним знак, що ми є разом. На щастя, є стільки сучасних технологічних мо жливостей це зробити на відстані. І до того ж, нам треба зблизитись – фізична дистанція не має стати перепоною. Адже знаємо, як буває: можна бути фізично поруч, а почуватись відчуженими, можна говорити багато слів, але не мати зв’язку. А можна щиро написат и кілька слів: добрих, глибоких, світлих, – над іслат и листом – і цей лист з’єднає наші серця, попри всі дистанції... Звісно, будувати стосунки непросто. Нам треба вчитися пробачати і просити вибачення, щиро спілкуватись, уважно слухати й розуміти, не осуджув ати, з’ясовувати конфлікти, довіряти та бути ва ртими довіри, розуміти та поважати потреби один одного. Якраз випробування можуть стати поштовхом і стимулом до зростання у цих вміннях... 3. Приймати те, що не можемо змінити, і зосереджуватись на тому, що здат ні змінити . Карантин закрив для нас багато можл ивостей – можна сказати метафорично – багато дверей. Гелен Келлер, сліпоглухоніма жінка – перша особа з неповносправністю у США, яка здобула вищу освіту, колись так влучно сказала: «Коли одні двері до щастя за чиняються, то відчиняються інші. Втім дуже част о ми не бачимо їх, бо наш погляд надто прикутий до зачинених дверей...». Тому так важливо вміти приймати те, що деякі двері зачинилися (попри увесь смуток за тим, що залишилось за тими дверим а ), вчитись відпуска ти й перезосереджуватись. Це так, як у молитві - проханні про внутрішню мудрість просимо: «...Умін ня прийняти те, чого не можемо змінити; сили – змінювати те, що можемо змінити; і мудрості – відрізнити перше від другого». Заради чого? Знову ж таки, заради любов и , заради того, щоби не втратити можливості й безцінного часу життя, щоби скерувати нашу ен ергію на те, що можемо зробити цінного . 4. Пам’ятати про цінності – вони спрямовують наше життя . Н ам треба пере - плановувати – змінювати наші зви чн і маршр ути щоденного життя, і робити це оперативно. Т ак, як автом обільний нав ігатор: у його програмі нема є такого варіанта, як «депресія» – куди б ми не з’їхали з дороги, які б перешкоди не трапились, він пропонує нам «перерахувати» і прокладає новий маршрут. Нин і нам усім важливо випрацювати здатність гнучко перепланов увати своє життя . А ле для цього ми, як і навігатор, повинні знати напрямок. Бо суть не в тому, щоб кудись «їхати» чи будь - що робити. Йдеться про те, що надає нашому життю сенсу. Цінності можна порів няти з музикою нашого серця – це те найглибше, що надихає нас до життя ; те, чого за жодних обставин не можна втратити і що не залежить від зовнішніх обставин ; те, як ми хочемо жити, якими людьми хочемо бути, як відпові да ти на всі обставини, більшість з яки х ми не обираємо. На жаль, часто ми живемо «на автопілоті» , або ж «так, як всі», не до кінця розуміючи , що на справді
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
