Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 1 7 помститися. Вона взялася перекладати казки Андерсена, але натомість просто здала переклад, який до того вже зробили й видали Марія Трубнікова й Надія Стасова. Вілінська, переклад не читаючи, поставила під ним своє прізвище й видала. Коли він побачив світ, Керстен мстиво надіслала примірники видання Трубніков ій і Стасовій. Вілінську звинуватили у плагіаті. Довести, що це не її рук справа, було неможливо, адже під перекладом значилося її прізвище. Як наслідок, репутація письменниці й перекладачки Марії Маркович почила в бозі. І на те не було жо дної ради. Журнал припинив існування. Марія ж вдруге вийшла заміж за молодшого за неї на 17 років Михайла Лобач - Жученка та наступні кілька десятиліть тихо жила собі у різних містах Російської імперії, куди по службі пе - реводили її чоловіка. Пішла з життя в дома, в садку, ул ітку 1907 - го. Чоловік поховав її під улюбленою грушею, як вона й заповідала. Можна було б припустити, що міщанське життя (зокрема й шлюб) ловив Марію Вілін - ську і таки впіймав. Але цілком імовірно, що ні. Бо її неможливо було впіймати, при ручити, зломити. А ще вона, як ніхто інший (навіть після підстави з плагіатом, придуманим жіно - чим розумом і зробленим жіночими руками) розуміла, наскільки непросто ведеться жінкам у тогочасному суспільстві. Тому всиновила свого першого онука. У такий спос іб Марія Ло - бач - Ж ученко (вона ж Вілінська, вона ж Мар - кович, вона ж просто Марко Вовчок) врятувала честь своєї майбутньої невістки, яка народила дитину до шлюбу. Бо хоч життя й Вілінську навчило не зважати на людські пересуди, та вона також добре затямила, чим може обер - ну тися для тогочасної жінки втрачена ре - путація. Не заради кусника хліба, а в ім’я ідеї : Наталія Озаркевич (Кобринська) Про Наталію Кобринську згадують щоразу, коли хо четь - ся поговорити про витоки фе - мінізму на українських землях, зо крема на Галичині. І це справедли во, оскільки Кобрин - ська не лише активно пору - шувала модні на той час у всій Европі «жіночі» питання, але ще й активно полемізувала з Кларою Цеткін, яка вважала, що другорядна роль жінки у суспільстві – ніщо інше, як по - біч ний ефект капіта лістичної системи; варто лише змінити суспільний лад з капіталістич - ного на соціалістичний, авто - ма тично зміниться й роль і значення жінки. Кобринс ька ж, на відміну від Цеткін, була щиро переконана, що лад тут ні до чого. І що заміна соці алізмом капіталізму жіноче життя не покращить. А може, навіть погіршити. Бо якщо за капітал ізму жінка має лише вести домашнє господарство, то за соціалізму, цілком і мовірно, до домашнього господарства до - дасться ще й обов’язкова робота поза домом. Тобто , як ихось особливих прав соціалізм жін - кам не дасть, але ось обов’язків і клопотів додасть. Кобринська насправді як у воду ди - вилася: соціалізму не знадобилося багато ча су, щоб витворити феномен «радянської жінки» – згорьованої, спрацьованої, упослідженої. Жін ки, що вічно намагається все встигнути, хоча при тому мусить за всім вистояти довжелезну че ргу. Зовсім не за таке майбутнє української жінки боролася сво - го часу Нат аля Кобринська! Кобринська була з роду Озар кевичів, тобто спадкового роду греко - католицьки х священ - ників, що автоматично означало високий рівень освіченості й неабияку громадську активність упродовж кількох поколінь. Її батько, окрім того, що був греко - католицьким священником у другому поколінні, депутатом галицького сейму і засновником громадс ької організації «Руська бесіда», що пропаґувала українське слово, писав вірші, п’єси, багато перек ладав україн - ською. Звісно, що всі діти отримали блискучу освіту, хоча Наталя і її сестра вчилися вдома. Старший брат Кобринської, як і батько, став священни ком і громадським діячем, молодші брати – один відомим лікарем, інший – не менш відомим адвокатом. Дещо вибилася з цього сонму молодша сестра, яка просто вий шла заміж (щоправда, за гімназійного вчителя, що теж багато значило), але зате Кобринська відпрацюв ала «жіноче питання» за двох. Можливо, у житті Н. Кобринської все склалося б інакше, якби вона так рано не
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
