Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, ТРАВЕНЬ 2020 найважливіше в нашому житті, заради чого ми живемо. А тепер ми всі маємо трохи більше простору, часу й тиші, щоби задуматися над цим і досл ухатися до себе... Усвідомлення нашої смертност и також може бути добрим стимулом до « призадуми », адже розумі ння того , що ми помремо, може стати каталізатором усвідомлення того, що ж у житті найважливіше . 5. Цінувати час, планувати й наповнювати наші дні зміс товною діяльністю . Інакше ми можемо просто розтратити цей безцінний ресурс на багато незначущих реч ей. Тому в умовах карантину (втім , і загалом у житті) нам потрібний якісний тайм - менеджмент і базові звички: планувати вранці свій день – не лише, що робити, але і як робити. Збалансувати всі важливі сфери життя : ро дин а, діти, праця, навчання, турбота про себе. Ставити цілі – досяжні та викличні водночас. Обмежувати активності, що можуть «затягувати» (серфінгування інтернетом, телеканалами). І , з решт ою, діяти. Дуже важливо, щоби наші дні були сповнені змістовними, ці ннісними активностями. Карантин – це не лише вимушена зупинка в житті, яку треба чимось заповнити, щоби якось «убити час» і дочекатися «відновлення життя». Час – безцінний. І життя на карантин і (а ми не знаємо, скільки він триватиме) має бути Життям , а не очікува нням кінця карантину. Ми потрібні нашим дітям — тому якісно проведімо з ними час. Хіба ми раніше не шкодували, що робота не дає нам змоги більше часу побути вдома? Ми можемо працювати з дому. А якщо не можемо , то можемо нав ч а тися, можемо займатися с портом, можемо молитися та співати, можемо волонтерити, можемо бути підтримкою іншим . Б о коли є цінності, то завжди є можливості їх втілити . І важливо не забути про випрацювання гарн их звичок і рутин – щоденних ритмів життя, бо це допомагає не забути про н айважливіше та змусити силу звички (а наш мозок так оперує) працювати на нас. 6. Берегти та поповнювати енергію . Цей стрес і це випробування можуть бути тривалими . Т ож нам треба навчитися жити в режимі не спринту, а радше марафону. Чи ми дозволяли б собі в автомобілі просто так тиснути педаль газу на нейтральній переда чі, спалюючи пальне без жодної користі? Чи тримати увімкнутим ліхтарик смартфона, якщо у цьому немає потреби? Нам треба так само подивитися на те, що ми робимо – і на зовнішню поведінку, і на наше спілкування, і на внутрішні психологічні процеси – чи воно корисне, чи воно не є марним або неефективним способом витратити час, енергію, наші ресурси. Ми можемо бачити загрози в майбутнь ому , і тоді перемикати увагу на те, що можемо зробити, щоби їм п ротидіяти . Однак інколи наші переживання зовсім некорисні : ми постійно прокручуємо в голові, а то й у розмові з іншими , різні страшні сценарії «А що, якщо...» А ле це лише розганяє нашу паніку, в иснажує нас і тих, хто поруч з нами, не сприяє жодній корисній д ії. Ми можемо коротко ознайомитися з головними новинами – це важливо й корисно, а можемо годинами серфінгувати інформаційним потоком, де всі новини повторюються та переповідаються , без жодної додаткової користі. Ми можемо вести розмови, що є взаємною підтр имкою, джерелом натхнення й сили, а можемо « переливати з пустого в порожнє » . Тож нам важливо справді заощаджувати наші ресурси – фізичні, психічні, індивідуальні та соціальні. І не лише берегт и їх, але й поповнювати. Тому дуже важливо пам’ятати про належни й сон, здорове харчування, фізичну активність. А також регулярно контактувати з джерелами нашої сили – цінностями, духовністю, ресурсними текстами, творами мистецтва, людьми, спогадами, мріями. Так само, як ми стежимо за тим , який заряд у нашого смартфона, закриваємо зайві програми, щоби не споживали енергії, вчасно його підзаряджаємо – так нам потрібно навчитися щодня турбуватися про енергію свою і наших близьких. 7. Жити «тут і тепер» . Це не означає не думати про майбутнє, готуючись до нього, чи не згадув ати минулого й виносити з нього важливі уроки – усе це також дуже важливе. Але необхідно також усвідомлювати себе «тут і тепер», коли можемо внутрішньо стишитися та просто бут и. Бо наш мозок, який навчив ся у дитинстві думати, коментувати в се, що відбуваєть ся, часто не вміє стишуватися та дистанціюватися від неперервного потоку думок. А у багатьох ситуаціях , якщо ми не вміємо стишуватися й « уприсутнюватись » , то можемо просто роз минутися з життям . Ми, постійно занурюючись у наші думки, переживання, плани й об думування проблем, можемо не побачити краси цього світу, не пом ічати облич і очей одні одних, світла та смутку, які в нас є. Можемо не почути себе. Можемо не помітити стількох важливих деталей . Присутність – це вияв уважності. А уважність – вияв турботи та любов и . Присутність теж дає нам можливість кинути якір посеред моря невідомост и й увібрати серцем багато прекрасних митей життя, його дарунків . А вони точно є і будуть, бо ні хто не скасовував весни, і очі наших дітей такі самі осяйні, а небо таке саме бла китн е. І зовсім не йдеться про те, що це спосіб втекти від планування чи від усвідомлення сумних реалій або загроз, які вимагають наших реакцій і дій. Ні. Присутність – це теж спосіб отримати
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
