Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 20 20 WWW. UNWLA.ORG 1 9 «МОЯ ЗЕМЛЯ ДЛЯ МЕНЕ — РАЙ...» До 100 - літнього ювілею від дня народження Дмитра Білоуса Короткі біографічні дані Дмитро Григорович Білоус — сучасний ук - раїнський поет, перекладач з болгарської мови, літературний критик, громадський діяч. Наро - дився 24 - го квітня 1920 - го р. у с. Курмани ( нині Недригайлівського р - ну Сумської обл .) у селян - ській багатодітній сім’ ї Ганни Давиді вни та Григорія Миколайовича Білоусі в; відійшов у вічність 13 - го жовтня 2004 - го р . у Києві. Д. Бі - ло ус — а втор збірок гумору та сат ири, книжок для дітей, статей, літературних розвідок про твор чість українських письменників. Дру ку ва - тися почав з 1935 - го р. У 1945 - му р . закінчив фі - лологічний факультет Київського дер жав ного університет у, а у 1948 - му р . — аспі рантуру на ка т едрі української літератури. З 1948 - го р . — член Спілки письменників України; у 1947 – 1951 - х рр. — заступник відповідального редак - тора журн алу «Дніпро»; з березня 1994 - го р . — член - кореспондент Акад емії педагогічних наук України; голова комісії художнього пер екладу Спілки письменників України з 1976 - го р. Сторінками збірки поезій «Ромен хіба не родич Рима?» У 1999 - му р . побач ила св іт навдивовижу неповторна збірка поезій Д. Білоуса «Ромен хіба не родич Рима?». Ця збірка воістину таїть в собі глибини віків, муд рість народного генія. Майже кожен твір у ній майстер виспівав ду - шею . Кожен вірш — щира, правдомовна пісня про Сумський край, н ародні перекази та ле - ґен ди. У першій з поезі й «Біографічне» відразу відчуває ться е леґан тність стилю, прозорість слова - думки, де мова постає в новій обнові, в нов ому звучанні, у новому диханні. Слово поета — ц е слово проникливої любові, чесної та п ра вдивої істинної думки. Наскрізним у збірці вимальовується образ рідного краю : багато - лик ого , різнома нітн ого , цілісн ого . Кожна по - езія є гімном рідній землі , Сулі та Ромну, величальн ою пісн ею Курманам, Недригайлову, Сумщині, Слобожанщині ... І, звичайно, — Л юд ині! Б езмежний образ рідного краю для поета — це рідна земля, рідне село... У збірці п исьменник поєдн у є оповіді про назви міст і сіл Слобожанщини («Де взялося місто Суми?», «Чому Велика Писарівка?», «Звідки назва «Курмани?», «Ромен хіба не родич Рима?», «Ч ому місто зветься Шостка?» , «Недригайлів» та ін.) і розповіді про митців рідного краю — художників, му зикантів ( Бортнянського, Бере - зовського), співаків (Мокренк а , Гмир ю ), пись - менників ( Багряного , Грабовськ ого ), учених, народних месників . Вірші Дмитра Бі ло уса — хвалебні пісні мові, народові, родові , землякам П ривертає увагу незрівнянно - принадн а ге - ографічна тематика у назвах творів Білоуса. Сумчанинам н е можуть не запам’ятатися вірші з близькими, рідними та напрочуд знайомими назвами, як «Вільшана», «Томашівка» , «Пу - тивль», «Глухів», «Ракова Січ», «Хоружівка», «Про Ямпіль», « Конотоп», «Лебедин», «Тро - стянець», «Охтирка» та ін. Родинністю й те - плотою віє від рядків з рідними назвами: Красо моя ти, Сумщино, Сумщино, куди не кинь — барвистих слів розма й: Ромен, Боромля, Липова Долина, Березів Яр, Лука, Зелений Гай... Так зберігає мова калинова на гронах дивних свіжості росу, щоб у майбутнє музикою слова нести душі народної красу . Митець з любов’ю та замилуванням роз - кодовує, образно - дотепно витлумачує с утність найменувань. Назви в поетичній інтерпретації художника постають як знаки національної духовної культури, як пам’ятки народного духу й історичного минулого народу . Художник - історик, художник - учений, ху - до ж ник - віршотворець, Д. Білоус філі ґ ранно по єдн ує народну та наукову етимологію (по - ходження слів — ред .) Погляньте, як він роз - глядає географічну назву Ромен: А чи ти звернув увагу, мій допитливий читачу, що в літописі, в Шевченка – не Ромни, а лиш Ромен, як цвіток ромен, що нині на Сулі його я ба чу, що люблю за скромну вдачу між жоржин і вербен . В іншій поезії «Ромен хіба не родич Рима? » звучить інша думка: Що ж, сумнів теж не осорома, та в праглибінь зирни ген - ген – о Рим, maxima verum Roma, хіба не родич твій Ромен?
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
