Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 1 7 помститися. Вона взялася перекладати казки Андерсена, але натомість просто здала переклад, який до того вже зробили й видали Марія Трубнікова й Надія Стасова. Вілінська, переклад не читаючи, поставила під ним своє прізвище й видала. Коли він побачив світ, Керстен мстиво надіслала примірники видання Трубніков ій і Стасовій. Вілінську звинуватили у плагіаті. Довести, що це не її рук справа, було неможливо, адже під перекладом значилося її прізвище. Як наслідок, репутація письменниці й перекладачки Марії Маркович почила в бозі. І на те не було жо дної ради. Журнал припинив існування. Марія ж вдруге вийшла заміж за молодшого за неї на 17 років Михайла Лобач - Жученка та наступні кілька десятиліть тихо жила собі у різних містах Російської імперії, куди по службі пе - реводили її чоловіка. Пішла з життя в дома, в садку, ул ітку 1907 - го. Чоловік поховав її під улюбленою грушею, як вона й заповідала. Можна було б припустити, що міщанське життя (зокрема й шлюб) ловив Марію Вілін - ську і таки впіймав. Але цілком імовірно, що ні. Бо її неможливо було впіймати, при ручити, зломити. А ще вона, як ніхто інший (навіть після підстави з плагіатом, придуманим жіно - чим розумом і зробленим жіночими руками) розуміла, наскільки непросто ведеться жінкам у тогочасному суспільстві. Тому всиновила свого першого онука. У такий спос іб Марія Ло - бач - Ж ученко (вона ж Вілінська, вона ж Мар - кович, вона ж просто Марко Вовчок) врятувала честь своєї майбутньої невістки, яка народила дитину до шлюбу. Бо хоч життя й Вілінську навчило не зважати на людські пересуди, та вона також добре затямила, чим може обер - ну тися для тогочасної жінки втрачена ре - путація. Не заради кусника хліба, а в ім’я ідеї : Наталія Озаркевич (Кобринська) Про Наталію Кобринську згадують щоразу, коли хо четь - ся поговорити про витоки фе - мінізму на українських землях, зо крема на Галичині. І це справедли во, оскільки Кобрин - ська не лише активно пору - шувала модні на той час у всій Европі «жіночі» питання, але ще й активно полемізувала з Кларою Цеткін, яка вважала, що другорядна роль жінки у суспільстві – ніщо інше, як по - біч ний ефект капіта лістичної системи; варто лише змінити суспільний лад з капіталістич - ного на соціалістичний, авто - ма тично зміниться й роль і значення жінки. Кобринс ька ж, на відміну від Цеткін, була щиро переконана, що лад тут ні до чого. І що заміна соці алізмом капіталізму жіноче життя не покращить. А може, навіть погіршити. Бо якщо за капітал ізму жінка має лише вести домашнє господарство, то за соціалізму, цілком і мовірно, до домашнього господарства до - дасться ще й обов’язкова робота поза домом. Тобто , як ихось особливих прав соціалізм жін - кам не дасть, але ось обов’язків і клопотів додасть. Кобринська насправді як у воду ди - вилася: соціалізму не знадобилося багато ча су, щоб витворити феномен «радянської жінки» – згорьованої, спрацьованої, упослідженої. Жін ки, що вічно намагається все встигнути, хоча при тому мусить за всім вистояти довжелезну че ргу. Зовсім не за таке майбутнє української жінки боролася сво - го часу Нат аля Кобринська! Кобринська була з роду Озар кевичів, тобто спадкового роду греко - католицьки х священ - ників, що автоматично означало високий рівень освіченості й неабияку громадську активність упродовж кількох поколінь. Її батько, окрім того, що був греко - католицьким священником у другому поколінні, депутатом галицького сейму і засновником громадс ької організації «Руська бесіда», що пропаґувала українське слово, писав вірші, п’єси, багато перек ладав україн - ською. Звісно, що всі діти отримали блискучу освіту, хоча Наталя і її сестра вчилися вдома. Старший брат Кобринської, як і батько, став священни ком і громадським діячем, молодші брати – один відомим лікарем, інший – не менш відомим адвокатом. Дещо вибилася з цього сонму молодша сестра, яка просто вий шла заміж (щоправда, за гімназійного вчителя, що теж багато значило), але зате Кобринська відпрацюв ала «жіноче питання» за двох. Можливо, у житті Н. Кобринської все склалося б інакше, якби вона так рано не
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
