Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “ НАШЕ ЖИТТЯ ”, ТРАВЕНЬ 2020 найважливіше в нашому житті, заради чого ми живемо. А тепер ми всі маємо трохи більше простору, часу й тиші, щоби задуматися над цим і досл ухатися до себе... Усвідомлення нашої смертност и також може бути добрим стимулом до « призадуми », адже розумі ння того , що ми помремо, може стати каталізатором усвідомлення того, що ж у житті найважливіше . 5. Цінувати час, планувати й наповнювати наші дні зміс товною діяльністю . Інакше ми можемо просто розтратити цей безцінний ресурс на багато незначущих реч ей. Тому в умовах карантину (втім , і загалом у житті) нам потрібний якісний тайм - менеджмент і базові звички: планувати вранці свій день – не лише, що робити, але і як робити. Збалансувати всі важливі сфери життя : ро дин а, діти, праця, навчання, турбота про себе. Ставити цілі – досяжні та викличні водночас. Обмежувати активності, що можуть «затягувати» (серфінгування інтернетом, телеканалами). І , з решт ою, діяти. Дуже важливо, щоби наші дні були сповнені змістовними, ці ннісними активностями. Карантин – це не лише вимушена зупинка в житті, яку треба чимось заповнити, щоби якось «убити час» і дочекатися «відновлення життя». Час – безцінний. І життя на карантин і (а ми не знаємо, скільки він триватиме) має бути Життям , а не очікува нням кінця карантину. Ми потрібні нашим дітям — тому якісно проведімо з ними час. Хіба ми раніше не шкодували, що робота не дає нам змоги більше часу побути вдома? Ми можемо працювати з дому. А якщо не можемо , то можемо нав ч а тися, можемо займатися с портом, можемо молитися та співати, можемо волонтерити, можемо бути підтримкою іншим . Б о коли є цінності, то завжди є можливості їх втілити . І важливо не забути про випрацювання гарн их звичок і рутин – щоденних ритмів життя, бо це допомагає не забути про н айважливіше та змусити силу звички (а наш мозок так оперує) працювати на нас. 6. Берегти та поповнювати енергію . Цей стрес і це випробування можуть бути тривалими . Т ож нам треба навчитися жити в режимі не спринту, а радше марафону. Чи ми дозволяли б собі в автомобілі просто так тиснути педаль газу на нейтральній переда чі, спалюючи пальне без жодної користі? Чи тримати увімкнутим ліхтарик смартфона, якщо у цьому немає потреби? Нам треба так само подивитися на те, що ми робимо – і на зовнішню поведінку, і на наше спілкування, і на внутрішні психологічні процеси – чи воно корисне, чи воно не є марним або неефективним способом витратити час, енергію, наші ресурси. Ми можемо бачити загрози в майбутнь ому , і тоді перемикати увагу на те, що можемо зробити, щоби їм п ротидіяти . Однак інколи наші переживання зовсім некорисні : ми постійно прокручуємо в голові, а то й у розмові з іншими , різні страшні сценарії «А що, якщо...» А ле це лише розганяє нашу паніку, в иснажує нас і тих, хто поруч з нами, не сприяє жодній корисній д ії. Ми можемо коротко ознайомитися з головними новинами – це важливо й корисно, а можемо годинами серфінгувати інформаційним потоком, де всі новини повторюються та переповідаються , без жодної додаткової користі. Ми можемо вести розмови, що є взаємною підтр имкою, джерелом натхнення й сили, а можемо « переливати з пустого в порожнє » . Тож нам важливо справді заощаджувати наші ресурси – фізичні, психічні, індивідуальні та соціальні. І не лише берегт и їх, але й поповнювати. Тому дуже важливо пам’ятати про належни й сон, здорове харчування, фізичну активність. А також регулярно контактувати з джерелами нашої сили – цінностями, духовністю, ресурсними текстами, творами мистецтва, людьми, спогадами, мріями. Так само, як ми стежимо за тим , який заряд у нашого смартфона, закриваємо зайві програми, щоби не споживали енергії, вчасно його підзаряджаємо – так нам потрібно навчитися щодня турбуватися про енергію свою і наших близьких. 7. Жити «тут і тепер» . Це не означає не думати про майбутнє, готуючись до нього, чи не згадув ати минулого й виносити з нього важливі уроки – усе це також дуже важливе. Але необхідно також усвідомлювати себе «тут і тепер», коли можемо внутрішньо стишитися та просто бут и. Бо наш мозок, який навчив ся у дитинстві думати, коментувати в се, що відбуваєть ся, часто не вміє стишуватися та дистанціюватися від неперервного потоку думок. А у багатьох ситуаціях , якщо ми не вміємо стишуватися й « уприсутнюватись » , то можемо просто роз минутися з життям . Ми, постійно занурюючись у наші думки, переживання, плани й об думування проблем, можемо не побачити краси цього світу, не пом ічати облич і очей одні одних, світла та смутку, які в нас є. Можемо не почути себе. Можемо не помітити стількох важливих деталей . Присутність – це вияв уважності. А уважність – вияв турботи та любов и . Присутність теж дає нам можливість кинути якір посеред моря невідомост и й увібрати серцем багато прекрасних митей життя, його дарунків . А вони точно є і будуть, бо ні хто не скасовував весни, і очі наших дітей такі самі осяйні, а небо таке саме бла китн е. І зовсім не йдеться про те, що це спосіб втекти від планування чи від усвідомлення сумних реалій або загроз, які вимагають наших реакцій і дій. Ні. Присутність – це теж спосіб отримати
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
