Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2020 WWW. UNWLA.ORG 9 10 стратегій, які допоможуть нам впоратися з викликами пандемії та карантину 1. Бачити сенс наших спільних зусиль: вияв любові, боротьба за Життя . Усвідомлення сенсу наших дій додає нам сил та витривалості. Спільні дії багатьох держав і пов’язані з ними карантинні обме ження мають одну остаточну мету – зберегти людські життя. І це , насамперед , наша турбота про стареньких людей. Це наш вияв любові до них. У цій готовності до о бмежень заради збереження життя – н аша людяність... Бо кожне людське життя – безцінн е. Усвідо мивши це, зможемо прийняти такі непрості обмеження з любов и до людей, а не лише , щоб підкоритися вказівкам чи через боязнь штрафів. С ила любові – неймовірна. І коли те , що ми робимо, робимо з любови – це додає нам витривалості в часи випробуван ь. Про це казав Г . Юнг: «Людина може впоратись з будь - яким стражданням, якому може надати сенсу». Про це писав В . Франкл, коли бачив, що власне відчуття сенсу допомагало в’язням концтабору не зламатися, а витрива ти... Про це дізнаємось із біографій усіх наших н аціональних (і не лише наших) велетів духу, які пройшли через переслідування, ув’язнення, тортури й інші випробування історії. Бути у правді й любові – це джерело сили. Пам’ятаймо про це, бо ця сила нині нам д уже необхідн а. 2. Плекати стосунки та взаємну п ідтримку: фізичне дистанціюва ння не має збільшити відстані між нашими серцями, а навпаки – це запрошення стати ближчими . Наша сила – в солідарності. Наша резилієнтність , психологічна стійкість – у силі наших с тосунків. Ми не знаємо, що нас чекає попереду і через що ще доведеться пройти , але коли розуміємо, що не самі в цих випробуваннях, що в сі ми відповідальні одні за одних і готові подати руку підтримки, то ми сильніші й маємо менше страху, а більше надії. Чи не тому італійці виходили на балкони та разом співали. Чи не тому французи домовилися о восьм ій вечора аплодувати з вікон своїх квартир на знак вдячності лікарям. Нам треба дати одні одним знак, що ми є разом. На щастя, є стільки сучасних технологічних мо жливостей це зробити на відстані. І до того ж, нам треба зблизитись – фізична дистанція не має стати перепоною. Адже знаємо, як буває: можна бути фізично поруч, а почуватись відчуженими, можна говорити багато слів, але не мати зв’язку. А можна щиро написат и кілька слів: добрих, глибоких, світлих, – над іслат и листом – і цей лист з’єднає наші серця, попри всі дистанції... Звісно, будувати стосунки непросто. Нам треба вчитися пробачати і просити вибачення, щиро спілкуватись, уважно слухати й розуміти, не осуджув ати, з’ясовувати конфлікти, довіряти та бути ва ртими довіри, розуміти та поважати потреби один одного. Якраз випробування можуть стати поштовхом і стимулом до зростання у цих вміннях... 3. Приймати те, що не можемо змінити, і зосереджуватись на тому, що здат ні змінити . Карантин закрив для нас багато можл ивостей – можна сказати метафорично – багато дверей. Гелен Келлер, сліпоглухоніма жінка – перша особа з неповносправністю у США, яка здобула вищу освіту, колись так влучно сказала: «Коли одні двері до щастя за чиняються, то відчиняються інші. Втім дуже част о ми не бачимо їх, бо наш погляд надто прикутий до зачинених дверей...». Тому так важливо вміти приймати те, що деякі двері зачинилися (попри увесь смуток за тим, що залишилось за тими дверим а ), вчитись відпуска ти й перезосереджуватись. Це так, як у молитві - проханні про внутрішню мудрість просимо: «...Умін ня прийняти те, чого не можемо змінити; сили – змінювати те, що можемо змінити; і мудрості – відрізнити перше від другого». Заради чого? Знову ж таки, заради любов и , заради того, щоби не втратити можливості й безцінного часу життя, щоби скерувати нашу ен ергію на те, що можемо зробити цінного . 4. Пам’ятати про цінності – вони спрямовують наше життя . Н ам треба пере - плановувати – змінювати наші зви чн і маршр ути щоденного життя, і робити це оперативно. Т ак, як автом обільний нав ігатор: у його програмі нема є такого варіанта, як «депресія» – куди б ми не з’їхали з дороги, які б перешкоди не трапились, він пропонує нам «перерахувати» і прокладає новий маршрут. Нин і нам усім важливо випрацювати здатність гнучко перепланов увати своє життя . А ле для цього ми, як і навігатор, повинні знати напрямок. Бо суть не в тому, щоб кудись «їхати» чи будь - що робити. Йдеться про те, що надає нашому життю сенсу. Цінності можна порів няти з музикою нашого серця – це те найглибше, що надихає нас до життя ; те, чого за жодних обставин не можна втратити і що не залежить від зовнішніх обставин ; те, як ми хочемо жити, якими людьми хочемо бути, як відпові да ти на всі обставини, більшість з яки х ми не обираємо. На жаль, часто ми живемо «на автопілоті» , або ж «так, як всі», не до кінця розуміючи , що на справді
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
