Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXX ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1973 Ч. 7 ІРИНА СТАСІВ ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ Гей, та їхали чумаки в Крим по сіль, Гей, забули чумаки в Криму воза. Зажурився віз, на березі сів, Високі колеса Чорне море морозить. Зажурився віз: — Хто ж мене повезе? Гей, рипіли б у мене колеса. Цоб — цабе, цоб — цабе, цоб — цабе Сниться возові пісня над плесами. Зажурився віз, на березі сів. Високі колеса Чорне море морозить. Гей, та їхали чумаки в Крим по сіль, Гей, забули чумаки в Криму воза. І ночами випливає на небо Чумацький віз, видивляє очі, видивляє очі — чи не йдуть хазяї? Забарилися, чи запилися, чи просто забули про свого воза? Як виїде сонце ца колісниці зорі, ховається віз на березі моря. Чумаки, чумаки, у степу, в ковилі погубилось слідів ваших видиво. І неначе кроти бездоріжжям, сліпі ми до моря по сіль свою диблемо. Чумаки, чумаки, все несем у руках — тільки ж скільки у жмені надії? а по ваших слідах, по забутих слідах чи до моря ми дійдемо . . . Там із моря, із Чорного моря випливає щоночі на небо віз і чекає ранку: А ну ж колись зломиться колісниця царська і йому доведеться вивезти на собі сонце. Український календар, Варшава, 1968. Укр. Суспільно-Культурне Товариство, Л ІТ О-ЛІТЕЧКО Для багатьох мешканців міст два літні місяці липень- серпень в’яжуться із тугою-стремлінням до спокійного відпочинку, нерухомого існування під проміннями сонця. Нерухоме — це не значить безчинне, можна ж бо в неру хомій медитації вбирати в себе фізично й психічно сили, наснагу до дальшого активного, чи навіть творчого, життя. Але ж не всі і не завжди тужать за таким відпочин ком. Навпаки, на ці місяці плянуємо сповнення різних задушевних мрій-туги, ностальгії. Туги за пригодою, ман дрівкою, відвідинами незнаних країн, огляданням див природи, залишків давніх культур, а навіть відвідин кра їни нашої молодости чи нашого походження, або таких сторін, що нам цю країну пригадують. Чи ж не шукаємо в Гантері зарисів Карпат, чи не чуємо пошуму Лімниці? Дехто почуття туги, ностальгії відкидає, вважає її проявом слабости. Треба ж бо ходити твердо по землі й жити теперішнім часом. Але ж чи не туга водила Марка Польо світами, чи не вона привела Колюмба до Америки, а сьогодні каже людині летіти на Місяць? Це ж вона каже людині відкривати, розривати землю у пошуках слідів давньої культури, або давнього життя-веґетації? Перед людиною завжди питання: „куди ж воно ділось, звідкіля взялось?“ Дослідником минувшини, істориком була проф. На талія Полонська-Василенко, яка померла 8 червня ц. р. Про неї пише в нинішньому числі її колишня студентка д-р Наталія Пазуняк. У погожий, липневий день зустрілися ми в Гантері з Ганною Дмитерко-Ратич. У розмові вийшло, що це якраз 11 липня — десята річниця смерти Олени Степанів-Даш- кевич, боєвої товаришки Ганни Дмитерко, якій, до речі, цього року сповнилося 80 літ. їм обом присвячене інтерв’ю у цьому числі. Про силу ностальгії, яка довела до схрещення долі людей із різних країн у Бразилії пише Наталка Герець у правдивій розповіді „За колом долІ“. Не без туги, очікування, надії вірш Ірини Стасів-Ка- линець „Чумацький віз“. Нам тут відомі вірші її чоловіка Ігоря Калинця. її вірші для дітей та молоді друкувалися в різних журналах в Україні. Ірина Стасів-Калинець після закінчення Львівського університету була викладачем української мови у львів ському Політехнічному Інституті. Обоє з чоловіком вклю чилися в оборону Валентина Мороза. Обоє засуджені, розлучені із собою та маленькою донечкою. Ірину Стасів засудили в 1972 році на п’ять літ тюрми і три роки за слання. Все те в обороні рідної мови, рідної культури. Мови і культури, які можемо свобідно плекати на цій вільній землі, де живемо. Можемо... НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1973. 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
