Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
СЛАВА ҐЕРУЛЯК ПОЛУБОТЧИШИНА СОРОЧКА Відні з титулом д-ра філософії. Згодом учила історії в гімназії ОС. Василіянок, а коли за якийсь промах (дівчата співали патріо тичні пісні) польська кураторія звільнила її, стала працювати в Ревізійному Союзі Українських Кооператив. Залишила багато на- укоівих та істеричних праць. Не пішла на еміграцію, за що заплатила засланням до Мордовії, а після (повороту скоро померла. Чи ми зустрічалися? О, так! Спільні переживання, спільна при належність до УСС — це лучить. А при тому, вена хресна мама мо го сина. В міжвоєнний період ми зустрічалися та кореспондували. Мені довелося чути, як про неї розказувала її товаришка недолі з Мордовії, якою вона була до брою та співчуваючою товариш кою і як помагала другим. Згаду ють її теж учениці, як гостру, але улюблену вчительку. Наша розмова з панею Ратич часто відходила від теми двох бо йових подруг, заточувала широкі круги, бо довелося їй багато в житті пережити й бачити. Коли го ворить вона про своїх бойових подруг, то вдаряє нас велике ви- розуміння, глибока аналіза того, як людина поступає і чому діє так, а не інакше. На жаль, це вже пе реходить поза рамки сторінок журналу. Треба надіятися, що про жінок тих часів, у тому й про Ган- дзю Дм'итерко, появиться якась основна праця. Тим більше, що хоч ,,геройками“ інтерв’ю мали бути обі бойові подруги, та я са ма не запримітила того, що пані Гандзя розказувати любить про когось, а про себе дуже мало. Тре ба би найти когось, хто розказав би про неї те все, про що вона у сво'їй скромности замовчала. ДРУКАРСЬКІ І НЕДРУКАРСЬКІ ЧОРТИКИ У числі 4 за квітень ц. p., на стор. 5, у статті „Успіхи молодої дириґент- ки“, друга шпальта, уступ, який зачи нається словами „З великими успіха ми...", п’ятий рядок повинно бути: „ще два останні концерти в Спа, у Ґранд Касіно“ — надруковано „ще два останні концерти в ЗСА, у Ґранд Касіно“. Авторку, яка твердить, що мала через це прикрости, а теж чита чів, за цю помилку перепрошуємо. В квітневому числі „Нашого Ж ит тя" ц. p., ми мали нагоду прочитати дуже цікаву статтю Люби Волинець на тему полуботчишиної сорочки. В статті зазначено, що га спині сорочки є вишитий меандровий орнамент. На жаль, світлина з цього деталю не по явилася в журналі. На моє прохання редакція НЖ погодилася помістити в цьому числі світлину із сторони пле чей полуботчишиної сорочки. На світлині бачимо, що в трикутни- ковій формі є вишиті два фрізґменти взору, якого прийнято звати грецьким меандром. На перший погляд здава лося б, що це чужий вплив в україн ському народньому мистецтві. Але в дійсності меандровий взір знали в на шому народі з давен-давна. Вже на пам’ятках із часів палеоліту, приблизно 40 тисяч літ тому, архео логи знайшли в місті Мізині на Чер нигівщині майстерно вирізьблений меандр на предметах із кості маму та. Для прикладу може послужити жіно ча постать, характерна для матріяр- хально-родового суспільства палеолі тичної доби, яка, правдоподібно, зо бражала богиню опікунку домашнього вогнища. Меандровим орнаментом покриті були також бріаслети з кості мамута. Історик І. Т. Ш овкопляс, в Історії Українського Мистецтва, том 1-ий, Київ 1966, стор. 26, твердить: Схематизована жіноча статуетка з бивня мамута з Мізинської стоянки на Чернигівщині. Палеоліт. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1973 Браслет із Мізин ської стоянки на Чернигівщині. Пале оліт. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top