Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ссюзу Українок — спершу на Рідних Землях, а опісля тут, у Ро честері. Незвичайно раділа, як група нових емігранток зорганізу вала Відділ СУА. Від першого дня стає його активною членкою. До останнього майже дня займала різ кі пости, найдовше, однак, була містоголовою Відділу. Як містого лова, приєднала більшу кількість нових членок. Любила працю в оао'єму Відділі і кожне завдання виконувала солідно та примірно. В своїх обов’язках членки СУА й української громадянки незвичай но точна, солідна і жертвенна. В громадському і товариському жит ті толерантна, любила спо-кій та згоду. Тож; і не диво, що із смертю бл. п. Юлії Белей наш Відділ від чув велику моральну втрату. Се- стра-'близнючка бл. п. Юлії — Марія Жовнірович і обі доні — це активні членки СУА. Старша — Люба Дом'бчевська, членка 47 Від ділу, а молодша — Дарія Чайків ська, живе в Каліфорнії. Обі вони щиро віддані справам СУА. Чоти ри внуки, сини Дарії Чайківської та внучка — доня Люби Домбчев- ської — всі активні пластуни. Гор дою могла бути бл. п. Юлія Белей на свою Родину, яку вона вихова ла на до'брих громадян української спільноти. Відійшла від нас передчасно — невблаганна смерть не пожаліла її. Плаче за нею вся ї ї найближча і дальша Родина, плачуть та жалі ють членки нашого 47 Відділу. Застановляючись над пройденим життєвим шляхом бл. іт. Юлії Бе лей можна сказати, що слова мо литви Т. Шевченка були їй доро говказом: „Не дай спати ходячому серцем завмірати, І гнилою колодою п,о світу валятись, А дай жити, серцем жити і людей любити Вислсівлюючи глибоке співчуття опечаленій Родині клонимо голови перед 'величчю духа скромної лю дини, якою була бл. п. Юлія з Ді- дошаків Белей. Олена Харамбура товаришка і Сотозянка * * * САН ФРАНЦІСКО, КАЛІФ. Дня ЗО вересня 1971 р. розій шлася по українській громаді сум на вістка, що того дня трагічно за гинула Мар’яна Яківна Мельник, основниця нашого Відділу. Коли рано при мряці переходила вули цю перед самим дитячим шпита лем, де постійно працювала, вда рило ї ї авто. Народилася в 1908 р. у свяще- ничій родині о. Якова Карпа в Ка м’янці на Поділлі. За свідому у- країнську роботу заслано ї ї бать ка до Хабаровська на Зелений Клин, де Мар’яна почала ходити до гімназії. Через кілька років у- країнська громада м. Харбіна за просила ї ї батька на настоятеля парохії. Закінчивши в Харбіні ре альну середню школу вона всту пила до Педагогічного Інституту. У 1933 р>. здобула диплом фізично- математичного факультету. У 1934 р. вийшла заміж за Омеляна Мель ника з Шангаю, працівника китай ської адміністрації. Через роботу чоловіка їй прийшлоіся багато по дорожувати по Китаю. У 1935 р. у них народився син Микола, що тепер працює старшим інженером аеронавтики у Каліфорнії. Бл. п. Мар’яна Мельник була громадськи активна. Брала участь у праці далеко-східніх організацій, а також дописувала до україн ських часописів на Батьківщині. Довголітнє листування в’язало ї ї з сенаторкою Оленою Кисілев- ською. Переїхавши з Китаю до Сан Франціско віспа дала почин до ор ганізування 62 Відділу СУА ім. Віри Бабенко. Дня 21 березня 1951 р. в ї ї хаті відбулись основ ні сходини. Полишила у смутку чоловіка Омеляна, сина Миколу й невіст ку Петрусю. Залишила по собі па м’ять непересічно інтелігентної людини, що була всебічно образо- вана й добре володіла пером. О- дин із ї ї репортажів ,,Лечу!“ був відзначений на 3 Літ. Конкурсі СФУЖО. В ї ї хаті залишилась ве лика й цінна бібліотека, що ї ї при збирала впродовж літ. З жалем попрощали членки Від ділу одну з найкращих дочок у- країнського народу! Управа 62 Відділу СУА ім. Віри Бабенко ❖ * * СИРАКЮЗИ, Н. Й. Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що недавно тому відійшла у вічність наша членка Ірина з Зарембів Подкж. Походи ла з давнього священичого роду Зарембів, що перенісся з Холм- щини до Галичини, втікаючи перед переслідуванням царського уря ду. Народилася в с. Германові ко ло Львова, де ї ї батько був упра вителем маєтку кн. Сапєги. Опісля родина переїхала до Белелуї, де ї ї батько завідував маєтком Н.Т.Ш. Закінчила вчительський семінар у Станиславові, а мату- ральний іспит зложила у Львові у 1923 р. У 1925 р. одружилася з д-ром Іваном Подюком. На їхньо му весіллі був гостем письменник Василь Стефаник, який вітав моло д у пару „на кремені душі різь бленими словами". У 1929 р. д-р Іван Подкж із дружиною осіли в Снятині. Пережила бл. п. Ірина Подкж страхіття війни й окупації та й неодні сумні й веселі хвилини в лі карському і громадському житті свого чоловіка. її великою роз радою була єдина донечка Галин- ка. У 1944 р. виїхала на еміграцію з чоловіком і дочкою і проживала в таборах Карльсфельд і Берхтес- 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1973 Бл. п. Юлія Белей, містоголова 47 Відділу СУА в Р оче стері Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top