Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XX. БЕРЕЗЕНЬ, 1963 Тарас Шевченко Подражаніє XI. Псалму Мій Бож е милий! Як то мало С вятих людей на світі стало! Один на другого кують Кайдани 'в серіці, а словами, М едоточивими устами Ц ілую ться і часу ждуть, Чи ш видко брата 'в домовині З гостей на цвинтар п овезуть?.. А Ти, о-, Господи єдиний, Скуєш лукавії уста, Язик 'отой велерічивип, М овлявш ий: „Ми —- не суєта! І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик... Та й де той пан, щ о нам закаж е І думать так, і говорить?" — „'Вю'скресну я !“ — той пан вам скаже: — „Воскресну нині, ради1 їх, Людей закованих моїх, Убогих нижчих . . . Возвеличу М алих отих рабів німих! Я на сторож і коло їх Поставлю слово ..." І пониче, Неначе стоптана трава, 1 думка ваша, і слова. Неначе срібло куте, бите І семикрат перелите Огнем в горнилі, словеса Твої, о Господи, такії; Розкинь же їх, Твої святії, По всій з-емлі! І чудесам Твоїм увірують на св і ті Твої малі убогі діти. 15. II. 1859 Петербург. Великодній дар „Нехай серце вам не тривожиться!" — мовив Спаситель ученикам Своїм перед тим, як при йняти наругу, муки й смерть на хресті. Не тривожились мабуть серця і у тих новіт ніх учеників Христових — владик, пастирів і вір них Святої Української Церкви, як вони чинили волю його, святу, коли живили у серцях народу промінь від сяйва з висот. На непосильній, каторжній праці, на приму совім труді у ворога-займанця проминали останні земні роки, місяці і дні мучеників XX. століття, що перетворившись у хиткі тіні, без скарг і нарі кань відходили у вічність. З ледяною байдужні стю приймала в свою відхлань сибірська тайга не зчисленних вірних, пастирів і владик обох Церков нашого народу —- Української Автокефальної Православної Церкви і Української Греко-Като- лицької Церкви. Вони душу свою клали „за друзі своя". Вони гинули за віру й народ. Вибрав однак Господь і тих, що мусять жити для народу і нести до кінця хрест свій важкий. Хрест довелося двигати Владиці Кир Йоси- фові на засланні. І ніс Він його витривало, не три вожачись у серці своїм. Та дарував Господь і радість після смутку й терпінь. Неповторною в своїм джерелі радістю є сама містерія Воскресення Спасителя, коли Він смертю смерть подолав. Життєдайне світло про ливається від нього щорічно в стомлені людські серця. ■Після довгих років смутку й печалі післав Господь і нам — усій українській спільноті — немов Великодній дар — звільнення Владики Ми трополита (Кир Йосифа з довголітньої неволі-ка- торги. Подія ця спричинила спалах нової надії на визволення з неволі всього українського народу. Владика Кир Йосиф, живий свідок і учасник тер пінь України, — серед нас. Тож хай сповняться і наші серця осовленою любов’ю і прагненням ви зволити нашу Батьківщину з неволі й кайдан! Тут проясниться і для нас, на вигнанні зать марена даль, тоді може й знайдемо відповідь на тужливе питання, що залягло глибоко- в душі: „Коли приб’ємось до землі обітованої, коли з ’єд наємось із нашим народом ?“ І може тоді без тривоги у серцях наших зби ватимемо стопи об обніжки чужих піль, ранити мемо долоні Об терни хащів чужих непривітних гаїв, щоб дійти до землі батьків і дідів наших. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1963 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
