Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Заморська гостя Старанням Окружної Ради СУА в Дітройті була влаштована зу стріч Дарії Ребет із жіноцтвом. Зустріч відбулася 1 лютого 1963, в приміщенні Інтернаціо нального Інституту. Гостю приві тала і представила присутнім голо ва Окр. Ради п-ні Анастазія Вокер, а заля виповнена членками жіно чих організацій, привітала дорогу гостю оплесками. Доповідниця на вступі згадала, що це вже вдруге вона має щастя бути гостем українського Дітрой ту. Перший раз була тут у 1948 р. з п-ні І. Павликовською, коли то приїхала була на Конгрес і по- для наладнання праці чи полагоди кон фліктів, що тут і там траплялись. Вперто відстоювала права ОУЖ на терені наших громадських організа цій. І коли в 1959 р. прийшла можли вість переселитись разом із родиною дочки до Америки, то Об’єднання Українських Жінок вже було міцно уфундоване. В Америці дочка з родиною осіла в Шикаґо. На заклик Централі СУА Ольга Павловська обняла в ній працю бюрової сили. Спершу у підготов! Другого Конгресу Українського Жі ноцтва, а потім у біжучій роботі СУА вона віддала Централі СУА неоцінені прислуги. Правда, застерігалась від усякого провідного посту й крім член ства у 22 і 42 Відділі СУА не сповняла вже громадських функцій. Але неод- на її цінна думка чи порада увійшли в плян праці СУА. А патронатська ак ція фонду „Мати й Дитина" над на вчальними станицями стояла під її опі кою; з віддалі вона дбала про її роз виток. По Конвенції СУА заповіла свій від хід. Фізичного недомагання не почу вала, але хотілось їй уже зажити з ріднею та допомогти працюючій доч ці. Не сповнилось це її останнє ба жання. Вже в літі 1962 р. захворіла, а в грудні її не стало! Сумують за нею близькі й далекі приятелі та Відділи ОУЖ, що їй ба гато завдячують. Вкрила її чужа зем ля, а не та рідна у тихому містечку над горішнім Дністром, де спочивають її найдорожчі — мати й чоловік. Але дух її витає вже в Україні біля доро гих могил!.. Євгенія Котис тім об’їзджала всі більші осеред ки, щоб придивитись як живе ста ра еміграція і чи є можливості на прибуття нової. Вона з великим признанням пригадала свій подив для старої еміграції, яка хоч пе реживала важкі часи, своїм зусил лям не лиш помагала розбудову вати культурні установи Рідно му Краєві, але теж здвигнула ве личаві будови церков, шкіл, на родніх домів і ін. в місці свого по селення. Ствердила, що та вико нана праця була полегшенням для нової еміграції, що приїхала вже на готове. Дальше оповіла про життя і пра цю укр. жіночих організацій на те рені Німеччини, згадала про інші культурні осередки у своїй понад- годинній вичерпній доповіді. Після того давала додаткові вияснення у відповідь на запити присутніх, м. ін. про садки, шкільництво, сту діюючу молодь, про хворих, стар ців і ін. Гутірка з дорогою гостею не могла тривати довго через пізну пору. Голова Окр. Ради подяку вала за вичерпні і цікаві інформа ції, обдарувала її квітами та за просила на скромне прийняття з З нагоди побуту у Дітройті п-ні Дарія Ребет зустрілась із радною міста Мару сею Бек, фундаторкою Літ. Конкурсу СФУЖО. Mrs. D aria Rebet during her lecture tour, m et M ary Beck, m em ber of the D etroit Common Council. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1963 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
