Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XX. БЕРЕЗЕНЬ, 1963 Тарас Шевченко Подражаніє XI. Псалму Мій Бож е милий! Як то мало С вятих людей на світі стало! Один на другого кують Кайдани 'в серіці, а словами, М едоточивими устами Ц ілую ться і часу ждуть, Чи ш видко брата 'в домовині З гостей на цвинтар п овезуть?.. А Ти, о-, Господи єдиний, Скуєш лукавії уста, Язик 'отой велерічивип, М овлявш ий: „Ми —- не суєта! І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик... Та й де той пан, щ о нам закаж е І думать так, і говорить?" — „'Вю'скресну я !“ — той пан вам скаже: — „Воскресну нині, ради1 їх, Людей закованих моїх, Убогих нижчих . . . Возвеличу М алих отих рабів німих! Я на сторож і коло їх Поставлю слово ..." І пониче, Неначе стоптана трава, 1 думка ваша, і слова. Неначе срібло куте, бите І семикрат перелите Огнем в горнилі, словеса Твої, о Господи, такії; Розкинь же їх, Твої святії, По всій з-емлі! І чудесам Твоїм увірують на св і ті Твої малі убогі діти. 15. II. 1859 Петербург. Великодній дар „Нехай серце вам не тривожиться!" — мовив Спаситель ученикам Своїм перед тим, як при йняти наругу, муки й смерть на хресті. Не тривожились мабуть серця і у тих новіт ніх учеників Христових — владик, пастирів і вір них Святої Української Церкви, як вони чинили волю його, святу, коли живили у серцях народу промінь від сяйва з висот. На непосильній, каторжній праці, на приму совім труді у ворога-займанця проминали останні земні роки, місяці і дні мучеників XX. століття, що перетворившись у хиткі тіні, без скарг і нарі кань відходили у вічність. З ледяною байдужні стю приймала в свою відхлань сибірська тайга не зчисленних вірних, пастирів і владик обох Церков нашого народу —- Української Автокефальної Православної Церкви і Української Греко-Като- лицької Церкви. Вони душу свою клали „за друзі своя". Вони гинули за віру й народ. Вибрав однак Господь і тих, що мусять жити для народу і нести до кінця хрест свій важкий. Хрест довелося двигати Владиці Кир Йоси- фові на засланні. І ніс Він його витривало, не три вожачись у серці своїм. Та дарував Господь і радість після смутку й терпінь. Неповторною в своїм джерелі радістю є сама містерія Воскресення Спасителя, коли Він смертю смерть подолав. Життєдайне світло про ливається від нього щорічно в стомлені людські серця. ■Після довгих років смутку й печалі післав Господь і нам — усій українській спільноті — немов Великодній дар — звільнення Владики Ми трополита (Кир Йосифа з довголітньої неволі-ка- торги. Подія ця спричинила спалах нової надії на визволення з неволі всього українського народу. Владика Кир Йосиф, живий свідок і учасник тер пінь України, — серед нас. Тож хай сповняться і наші серця осовленою любов’ю і прагненням ви зволити нашу Батьківщину з неволі й кайдан! Тут проясниться і для нас, на вигнанні зать марена даль, тоді може й знайдемо відповідь на тужливе питання, що залягло глибоко- в душі: „Коли приб’ємось до землі обітованої, коли з ’єд наємось із нашим народом ?“ І може тоді без тривоги у серцях наших зби ватимемо стопи об обніжки чужих піль, ранити мемо долоні Об терни хащів чужих непривітних гаїв, щоб дійти до землі батьків і дідів наших. НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1963 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
