Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Українці демонструють проти голоду в Україні — 1933 р. в Нью-Йорку. Ukrainians demonstrating against the famine in Ukraine. — 1933. ЗОЯ КОГУТ РІК 1933 Тихо на вулицях... Порожньо й тихо.1 Вікна хатин — наче очі мерців, Темно стирчать нашорошені стріхи, Пні без гілок — як в молитві ченці... Тихо в селі... Не ганяються діти, Мати не кличе. Вози не скриплять. Сонце шукає когось, би загріти, Вітер шукає — когось наздігнать... Марно шукати... Від хати до хати Ходить голодний, безпомічний жах... Бачиш: сидить умираюча мати З вже почорнілим дитям на руках... Хліба благає... І горне до себе Тіло, яке ще не встигло пожить... Чим завинили вони проти Тебе Боже? За що їх караєш, скажи! Скільки ще з голоду, мук і сваволі Мають померти, щоб Ти їх почув? Як нам докликатись ліпшої долі? Скільки ще треба терпінь і плачу? Чом не караєш, скажи, винуватих? Тих, що мордують невинне життя? Небо мовчить... Умираюча мати Мертве йому простягає дитя... Жертва голоду на Україні. A casuality of the famine in Ukraine. ______________________________________________________ А між тим змії більшовицької пропаганди, не зважаючи на всі офіційні заперечення, розповза ються широко й далеко та непомітно, одначе послі довно розкладають суспільний лад держав. Що несуть натомість? Гляньте на Україну, й зрозумієте! Оце звертаємося до Вас, жінки всіх націй, країв і континентів, всіх кляс, партій і конфесій, зверта ємося до Вас з голосом, що просить допомоги, що кричить рятунку! Ви, зорганізовані жінки всього світу, яких гуман ність навчилися ми цінити, працюючи поруч з Вами в міжнародніх жіночих організаціях, — зробіть усе, що можете, щоб не дозволити червоним сатрапам безкарно знущатися над безборонними! Зробіть усе, що в Ваших силах, щоб голодуючим України при нести поміч! Ваша скоординована й плянова діяльність мусить довести до змін відношення світу до більшо вицького уряду, до змушення цього уряду припи нити ганебне винищування нашої нещасної Батьків щини. Розворуште сонне сумління Ваших чоловіків, синів і братів, що займають у Ваших країнах відпо відальні державні становища й жадайте від них того почуття міжлюдської солідарности й справедли- вости, які не дозволяють брататися з убійниками! Не приглядайтеся мовчки тому ганебному явищу, що в одній частині світу міліони людей гинуть ГО ЛОДОВОК) смертю, тоді коли в інших гине збіжжя, в фабричних печах топлять кукурудзою, затоплюють каву, овочі й інші середники поживи! Домагайтеся міжнародньої акції в напрямі негайного переки нення тих продуктів на Україну! Не дозвольте людськості брати на свою совість страшної відповідальности за небувалі по своїх роз мірах в історії злочини червоної диктатури на Україні! Бо хто не протиставиться тим злочинам — цей стає спільником Москви в її кривавому погромі Україні. За ’’Союз Українок” Мілена Рудницька, голова. Ірина ГІунева, секретарка. Львів, вересень 1933 р. Заховуємо правопис оригіналу. НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1983 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
