Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Українці демонструють проти голоду в Україні — 1933 р. в Нью-Йорку. Ukrainians demonstrating against the famine in Ukraine. — 1933. ЗОЯ КОГУТ РІК 1933 Тихо на вулицях... Порожньо й тихо.1 Вікна хатин — наче очі мерців, Темно стирчать нашорошені стріхи, Пні без гілок — як в молитві ченці... Тихо в селі... Не ганяються діти, Мати не кличе. Вози не скриплять. Сонце шукає когось, би загріти, Вітер шукає — когось наздігнать... Марно шукати... Від хати до хати Ходить голодний, безпомічний жах... Бачиш: сидить умираюча мати З вже почорнілим дитям на руках... Хліба благає... І горне до себе Тіло, яке ще не встигло пожить... Чим завинили вони проти Тебе Боже? За що їх караєш, скажи! Скільки ще з голоду, мук і сваволі Мають померти, щоб Ти їх почув? Як нам докликатись ліпшої долі? Скільки ще треба терпінь і плачу? Чом не караєш, скажи, винуватих? Тих, що мордують невинне життя? Небо мовчить... Умираюча мати Мертве йому простягає дитя... Жертва голоду на Україні. A casuality of the famine in Ukraine. ______________________________________________________ А між тим змії більшовицької пропаганди, не зважаючи на всі офіційні заперечення, розповза ються широко й далеко та непомітно, одначе послі довно розкладають суспільний лад держав. Що несуть натомість? Гляньте на Україну, й зрозумієте! Оце звертаємося до Вас, жінки всіх націй, країв і континентів, всіх кляс, партій і конфесій, зверта ємося до Вас з голосом, що просить допомоги, що кричить рятунку! Ви, зорганізовані жінки всього світу, яких гуман ність навчилися ми цінити, працюючи поруч з Вами в міжнародніх жіночих організаціях, — зробіть усе, що можете, щоб не дозволити червоним сатрапам безкарно знущатися над безборонними! Зробіть усе, що в Ваших силах, щоб голодуючим України при нести поміч! Ваша скоординована й плянова діяльність мусить довести до змін відношення світу до більшо вицького уряду, до змушення цього уряду припи нити ганебне винищування нашої нещасної Батьків щини. Розворуште сонне сумління Ваших чоловіків, синів і братів, що займають у Ваших країнах відпо відальні державні становища й жадайте від них того почуття міжлюдської солідарности й справедли- вости, які не дозволяють брататися з убійниками! Не приглядайтеся мовчки тому ганебному явищу, що в одній частині світу міліони людей гинуть ГО ЛОДОВОК) смертю, тоді коли в інших гине збіжжя, в фабричних печах топлять кукурудзою, затоплюють каву, овочі й інші середники поживи! Домагайтеся міжнародньої акції в напрямі негайного переки нення тих продуктів на Україну! Не дозвольте людськості брати на свою совість страшної відповідальности за небувалі по своїх роз мірах в історії злочини червоної диктатури на Україні! Бо хто не протиставиться тим злочинам — цей стає спільником Москви в її кривавому погромі Україні. За ’’Союз Українок” Мілена Рудницька, голова. Ірина ГІунева, секретарка. Львів, вересень 1933 р. Заховуємо правопис оригіналу. НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1983 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
