Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
СЛАВА ҐЕРУЛЯК ПОЛУБОТЧИШИНА СОРОЧКА Відні з титулом д-ра філософії. Згодом учила історії в гімназії ОС. Василіянок, а коли за якийсь промах (дівчата співали патріо тичні пісні) польська кураторія звільнила її, стала працювати в Ревізійному Союзі Українських Кооператив. Залишила багато на- укоівих та істеричних праць. Не пішла на еміграцію, за що заплатила засланням до Мордовії, а після (повороту скоро померла. Чи ми зустрічалися? О, так! Спільні переживання, спільна при належність до УСС — це лучить. А при тому, вена хресна мама мо го сина. В міжвоєнний період ми зустрічалися та кореспондували. Мені довелося чути, як про неї розказувала її товаришка недолі з Мордовії, якою вона була до брою та співчуваючою товариш кою і як помагала другим. Згаду ють її теж учениці, як гостру, але улюблену вчительку. Наша розмова з панею Ратич часто відходила від теми двох бо йових подруг, заточувала широкі круги, бо довелося їй багато в житті пережити й бачити. Коли го ворить вона про своїх бойових подруг, то вдаряє нас велике ви- розуміння, глибока аналіза того, як людина поступає і чому діє так, а не інакше. На жаль, це вже пе реходить поза рамки сторінок журналу. Треба надіятися, що про жінок тих часів, у тому й про Ган- дзю Дм'итерко, появиться якась основна праця. Тим більше, що хоч ,,геройками“ інтерв’ю мали бути обі бойові подруги, та я са ма не запримітила того, що пані Гандзя розказувати любить про когось, а про себе дуже мало. Тре ба би найти когось, хто розказав би про неї те все, про що вона у сво'їй скромности замовчала. ДРУКАРСЬКІ І НЕДРУКАРСЬКІ ЧОРТИКИ У числі 4 за квітень ц. p., на стор. 5, у статті „Успіхи молодої дириґент- ки“, друга шпальта, уступ, який зачи нається словами „З великими успіха ми...", п’ятий рядок повинно бути: „ще два останні концерти в Спа, у Ґранд Касіно“ — надруковано „ще два останні концерти в ЗСА, у Ґранд Касіно“. Авторку, яка твердить, що мала через це прикрости, а теж чита чів, за цю помилку перепрошуємо. В квітневому числі „Нашого Ж ит тя" ц. p., ми мали нагоду прочитати дуже цікаву статтю Люби Волинець на тему полуботчишиної сорочки. В статті зазначено, що га спині сорочки є вишитий меандровий орнамент. На жаль, світлина з цього деталю не по явилася в журналі. На моє прохання редакція НЖ погодилася помістити в цьому числі світлину із сторони пле чей полуботчишиної сорочки. На світлині бачимо, що в трикутни- ковій формі є вишиті два фрізґменти взору, якого прийнято звати грецьким меандром. На перший погляд здава лося б, що це чужий вплив в україн ському народньому мистецтві. Але в дійсності меандровий взір знали в на шому народі з давен-давна. Вже на пам’ятках із часів палеоліту, приблизно 40 тисяч літ тому, архео логи знайшли в місті Мізині на Чер нигівщині майстерно вирізьблений меандр на предметах із кості маму та. Для прикладу може послужити жіно ча постать, характерна для матріяр- хально-родового суспільства палеолі тичної доби, яка, правдоподібно, зо бражала богиню опікунку домашнього вогнища. Меандровим орнаментом покриті були також бріаслети з кості мамута. Історик І. Т. Ш овкопляс, в Історії Українського Мистецтва, том 1-ий, Київ 1966, стор. 26, твердить: Схематизована жіноча статуетка з бивня мамута з Мізинської стоянки на Чернигівщині. Палеоліт. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1973 Браслет із Мізин ської стоянки на Чернигівщині. Пале оліт. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top