Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д О П И С И В ІД Д ІЛ ІВ І О К Р У Г С У А 1 -М У В ІД Д ІЛ О В І С У А в Н Ь Ю -Й О Р К У В И П О В Н И Л О С Я 7 0 Р О К ІВ Почесна голова СУА Лідія Бурачинська під час ювілейних святкувань 50-ліття 1-го Відділу сказала: ’’Жіночу громаду в Нью-Йорку можна вважати перед вісницею Союзу Українок. Вона постала під впливом подій на рідних землях і відіграла помітну ролю у створенні Союзу Українок Америки. А перебіг життя і праці 1-го Відділу СУА можна вважати символічним не тільки в нашій організації, але й у громадському житті всієї Америки”. Наші піонерки, які в 1925 році стали 1-им Відділом СУА, заклали тривкі підвалини і поблагословили його на довге існування, а сьогодні 75 членок нашого Відділу — активних і готових до дальшої праці — з радістю зустріли 70-літній ювілей. Діяльність 1-го Відділу можна поділити на два періоди: перед Другою світовою війною і після неї. Працею перших союзянок була допомога для краю — сиротам та інвалідам з Першої світової війни, ’’Рідним Школам”, вони нав’язали зв’язки зі СУ у Львові, а тут співпрацювали з американським ’’Чер воним Хрестом” і стали засновником Комітету До помоги Краєві, т. зв. ЗУАДК. Через Другу світову війну діяльність сповільнилася, але з приїздом нової еміґрації значно зросла кількість членок, праця пож вавилася в багатьох ділянках. В культурно-освітній референтурі влаштовували цікаві реферати, відзна чаючи роковини державних свят, ’’Просфору” , ’’Свячене”, Андріївські вечори, ’’вишивані” вечорниці, ангажуючи там молодь. 1-ий Відділ заложив три світлички: в Нью-Йорку, Асторії і Озон Парку. Ство рено Стипендійний Фонд з добровільних пожертв членок, а наша довголітня стипендистка Магдалина Лозова закінчила вищу освіту і тепер працює в Міні стерстві освіти в Парані, Бразилія. Вона подбала, щоб українська мова була обов’язковою в державних школах. Монахиня Марія Керницька закінчила студії докторатом. В Римі наш стипендкст Шурмакевич за кінчив теологію і став священиком. І тепер маємо стипендиста Я. Думича в Римі на теології. Відділ є членом Українського Музею в Нью-Йор- ку, зложив 10 тисяч долярів, 45 членок є членками Музею, щорічно дарував до музейної крамнички 40- 50 речей, а також багато речей музейної вартости. Членки відбували чергування в музеї, а через 1-ий Відділ від членок і тих, що ми заохотили, вплинуло до Музею понад 70 тисяч долярів. Суспільна опіка завжди займала у Відділі важ ливе місце, на неї ми видавали 2-3 тисячі долярів річно, висилали 20-30 пакунків до Бразилії, Арген тини, Польщі, Югославії, дисидентам в Україні. Вже 10 років допомагаємо бабусі в Празі, пересилаючи 110 дол. річно. Останньо звернено більше уваги на допомогу Україні, пакунками та грішми на Медичний Фонд Дітям і Молоді — Жертвам Чорнобиля. А тут опікуємося хворими і старшими. Ми боронили добре ім’я українців, знайомили тутешніх громадян про Україну, ходили на різного роду демонстрації, на яких домагалися помочі дисидентам в Україні. Також посилали листи до Президента, секретарів і конгрес менів з проханням прихильно ставитися і допомогти Україні. Ми точно виконували всі зобов’язання до Го ловної Управи і Округи, в яку щорічно входило 6-8 членок в її Управу, а членки Відділу підтримували всі її почини. В 1992 р. ми нав’язали зв’язок із СУ в Тернополі, висилаємо туди грошову допомогу і жур нал ’’Наше Життя”. Від початку існування журналу ми маємо 100% передплату, а першою редакторкою його в 1944 році була наша членка Клавдія Олес- ницька. Протягом існування 1-ий Відділ одержував постійно на Конвенціях грамоти з відзначенням і признанням за їхню діяльність. За нами довгий шлях муравлинної праці, яку і тепер продовжуємо. Як і попередніми роками, членки з родинами і гості, 80 осіб, 28 січня 1996 року зійшлися у гостинній домівці ’’Самопомочі”, щоб задавнім звичаєм зустрі тися у цей новорічний час і провести ’’Просфору”. Несподіванкою було слово Гані Сєрант, яка склала подяку і признання голові Відділу Лідії Маґун за невтомну і довголітню працю для Відділу і цілої організації, а в знак вдячности Стефанія Семущак вручила їй корсаж, за що Лідія Маґун, мило звору шена, щиро подякувала всім. ’’Просфору” відкрила Л. Маґун, яка сердечно всіх привітала і побажала щасливого Нового Року. Всі разом відспівали ”Бог предвічний” і ведення програ ми голова передала культурно-освітній референтці Іванні Мачай. Перша виступила Мелася Гурин, вона віддеклямувала вірш ’’Зірка” і заспівала ”0 ніч свята”, а її сестра Лариса Гурин — ’’Благословенна зірка ясна”. Присутні нагородили їх рясними оплесками. Новим почином І. Мачай було приготовлення ’’Вер тепу”. Це більшого розміру фігурні зображення Ісуса, Марії і Йсифа, яким найменші діти склали дари: Адріяна Маґун — польові квіти — маки і волошки, Макисм Маґун — жмут пшениці, а Данилко Мачай — кошичок з овочами. Всі поділилися просфорою, а господарські референтки Оля Кузмин і Дуня Кріль подали смачні різдвяні страви. Програму збагатила ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1996 27
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
