Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ІГРАШКИ (Закінчення) На Прикарпатті дерев’яні іграшки виготовляли у селах Тростянець, Татарів, Стопчатів, Іллінці Івано- Франківської обл., Паланики, Володимирці, Стоянів, Наконечне Львівської обл. Великим осередком ви готовлення дерев’яних мальованих іграшок було м. Яворів Львівської обл. Наприкінці XIX ст. за даними щорічника "Przewodnik przemystowy”, їхнімвиробниц- твом тут займалось 89 родин, кожна з яких протягом року виробляла близько 3,600 екземплярів. У переліку виробів названі одно- і двокінні візочки, меблики, колисочки, тарахкальця, скрипочки, описи яких вик ликають аналогії з пізнішими зразками, збереженими у музеях. Для їх виготовлення яворівські майстри застосовували столярні способи. Оздоблювали квіт ково-рослинним орнаментом, намальованим синіми, червоними, жовтими, зеленими барвами на чистому тлі дерева. Крім іграшок столярних форм виготовляли також точені — горнятка, глечики, маснички, свистки, со пілки. Вони вирізнялися досконалими, ретельно ви точеними формами, оздобленими довкола тонень кими різьбленими, тисненими та мальованими па сочками. У 1896 році у Яворові була створена Забавкарська школа. Завданням її було на основі давніх мистець ких традицій підтримати й розвинути забавкарський промисел, який почав занепадати внаслідок появи закордонних фабричних іграшок. Окрім навчання школа займалась збутом, організацією виставок, кон курсів іграшок, виготовлених її учнями та майстрами, які працювали у домашніх умовах. У часі Першої світової війни школа припинила свою діяльність. Піз ніше, у 1943 році, вона була знову відновлена під керівництвом В. Стебельського і проіснувала ще один рік. Відомим осередком виготовлення дерев’яних ігра шок було також село Коріниця, що на Ярославщині (тепер територія Польщі). У Музеї етнографії та ху дожнього промислу НАН України збереглися окремі зразки цього осередку: іграшкові меблики — столик, лава-диван, ліжечко тощо, знаряддя праці — праник, маґлівниця, пекарська лопата, граблі тощо. Виго товлені вони з соснового та липового дерева. Декотрі оздоблені мальованим чи різьбленим орнаментом. Меблики мають профільовані стінки. Глиняні іграшки наприкінці XIX ст. виготовляли майже в усіх гончарних центрах. Їх виліплювали пе реважно жінки та діти, а іноді і досвідчені гончарі. У перелік виробів входили ляльки, птахи, коники, які у кожному осередку мали льокальні особливості фор мотворення та оздоблення. У найбільшому осередку Полтавщини, селі Опіш- ня, виготовляли ляльки у вигляді пань з немовлям на руках, кошиком чи куркою під пахвою — ’’баринь”, різноманітних свищиків, які зображували тварин — коників, півників, квочку з курчатами тощо. Виліп лювали, ці іграшки з білої глини. Поверхню вкривали простими геометричними мотиками з цяточок, пря мих, перехрещених, хвилястих ліній, які відтворювали жіночий одяг чи ознаки тварин. Виконували їх анго бами білого та коричневого кольору. Пізніше в оздоб ленні іграшок полтавські майстри почали застосо вувати коричневу й зелену поливу. На зламі XIX— XX ст. в Опішні стараннями Пол тавського земства була організована гончарна май стерня, де поряд з вжитковим посудом виготовляли іграшки. Земство видало також альбом із зразками гончарних виробів, у тому числі й іграшок. Виготовлення керамічних іграшок було пошире ним в Ізюмі, Новій Володазі, Валках Харківської обпасти. На Поділлі, як дізнаємось з вивчення стану ку старних промислів, проведеному на початку XX ст. О. Прусевичем, глиняні іграшки виготовляли у Смот- ричі, Міньківцях, Заміхові, Адамівці Хмельницької обл., Барі, Василівці, Паланці, Гайсині, Бубнівці, Лугах Вінницької обл. Асортимент виробів цих осередків повторював відомі типи — ляльки, фігурки тварин, іграшковий посуд — виліплені руками чи на гон чарному крузі та оздоблені лаконічним розписом. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1996 13 ЛЮДМИЛА ГЕРУС Дерев’яна масничка, оздоблена тисненим та мальованим фраґментом. Яворів Львівської обпасти, перша половина XX ст. Wooden butter churn. Yavoriv. Early 20th century.
Page load link
Go to Top