Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олену С уху і вкинув у колодязь. Вона ж и л а сама у т ой хаті, де вмерла т ьот ка Дорогва, в єкоє вона й купила т у хату. Хт о зна, скоко вона л е ж а л а в том колодязі, колодязь у дворе, глибокі, свиней в їє не було, а корова в ж е зробилася телям з голоду, ревла в хлевє да нихт о й не чув. Опосля приєхав з Кизилов родич їє, да оглянув що іє не видно, осмеркло в ж е , корову випустив вон у двор, корова стала коло колодязя ревти. Родич позирнув: б о ’, ноги, я к роги, ст ирчат з води! Одечки! Приєхала міліція, витягли за ноги. Хт о в їє є? Н ікого нема. Значит, єк нема никого, признали, що сама втопиласа. Грош і в їє були, но грош ей ни ко п ейки не знашли, хоча все було на месці. Взяли за горло, то вона й сама оддала, посля кинули в колодязь. От шо робицца! Тепер вони, браццєчко, ходет вскрозь. Панчохи годягають на голови, прорезуют дирки-очі й лекают людей, я к чорти. Од двора до двора заходет, чистет льохи, хлеви, вистебки, а хто вийде? К а ж у , з Богом проси наюся, з Богом і лягаю, і не знаю, чи встану. Тому, Йванку, не цурайтеся, ж д у вопшем в гості, а там душа з душею, я к к а ж у т , в ж е й поговорет. ‘ Машина з прицепом — авто з плятформою для перевезеня вантажів. **Кузов — частина автомашини, призначена для переве зення людей або вантажу. ***Трудова книжка — документ, в якому вписуються місяці праці протягом трудової діяльности людини. Зберігаємо правопис оригіналу. В ікт ор Кордун, один з найталановитіших поетів ’’постшістдесятників”, по ходить також з Полісся. Подаємо його поезію, присвячену землі, що опинилася за дротом. Вірш з його збірки ’’Сонцестояння” (Київ, 1991). Вибір його поезій вийшов німецькою мовою з паралельними українськими текстами. 2 0 | ^ д ВІКТОР КОРДУН М оїй поліській землі, в р а ж е н ій радіяцією під час чорнобильської катаст роф и. Земля за колючим дротом, земля позбавлена волі. У плинних древлянських широтах сосни вклякають поволі. Куди, куди ж ви тікали? Куди піски течуть під ногами? Вп’явся коренем п’ятипала ліс у ґрунт чи у смерть знетями? Які прозорі ці села! — Все життя проглядається наскрізь: у надхмар’ї — жалобний веселик, у цвітінні — скорботний настрій. Жив тут Волос нишком донині серед стад і зірок Волопаса. І слов’янські боги невинні з нами яблука їли на Спаса. Льон і пісня до неба тяглися — небо синьо днювало у нас на оборі. Виглядали із хащів, з гущавини листя лики предків — святі і суворі. На город та у двір з непроглядної висі крапав мед чебрецю, натікали з-за обрію зорі. Чи ж не зрадили ми свою землю? — ще й у горі залишили потім. То чи ж я відчахну від душі й відокремлю, просвітленну кров’ю і потом? Чи простиш нам, земле пречиста, що тебе прирекли на засуд? Плин літописів, тьма літочислень — все це викреслено із часу. Розсоталась давно від негоди по дворах запустілих білизна, як хоругви безлюдного ходу в полином полоненій вітчизні. І бездомні здичавіли коні, та знайшлося лоша цього літа... Крізь порожні очниці віконні їх пасуть назирцем лиш ікони, по кутках забуті, та вітер, хоч не знають, чи довго їм жити? Ти чия, моя земле, чия ти? І чиї милосердні очі із досвітніх глибин зірчатих надивитись на тебе хочуть? Поки знов ця земля зцілиться, проминуть і віки, і народи. Мушу ждати. Незнані побачивши лиця, затамую востаннє свій подих. Лисі і села за дротом, і тяжко зітхає глина. Перед Поліссям, стражденним народом — стаю на коліна. 8 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top