Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З уст річаєм о X X IV Конвенцію , гордимося своєю п р и н а л е ж н іс т ю до СУА, підводимо підсумки т рирічної праці, плянуватимемо майбут нє! Н аш е майбут нє — це наш і членки. Ось одна із них. М И С Т К И Н Я Запрошення Тетяні Гаєцькій на персональну ви ставку, зорганізовану Всесвітньою Координаційною Радою в Київському Музеї літератури 10 січня 1995 p., було чітке і конкретне. Долучено було також прохання до Митної Служби України про сприяння в оформленні візи і перевезенні її творів. Напевно, тому і виключало сумніви чи вагання. Довголітня мрія починала здійснюватися — потрібно було піді брати численні картини, аплікації, фотографії, стенд із гербами України, вироби з дерева, інші експонати та готувати їх в дорогу. В Україну Тетяна їхала четвертий раз, і вже в літаку, коли віддалилися щоденні справи, поверта лася до споминів першої подорожі ще в 1972 році. Ще існувала ’’залізна завіса”, ще потрібно було про сити дозволу і не дістати його для відвідання родини в Галичині і Гуцульщині. Відважно переступаючи за борони, вона все таки побувала в місцевостях, за якими тужили батьки, котрі, здавалось, були присутні в побуті і святах родини Гаєцьких. Про цей час Тетяна скаже: "Мені весь час здавалось, що я вже тут була, що всі ці вулиці, доми, околиці мені добре знайомі, так неначе я повернулася додому”. Тетяна виплекана українською патріотичною ро диною. Батько — відомий львівський адвокат, пізніше декан факультету іноземних мов у Віноні, штат Міне- сота,— слідкував, щоб діти росли охочі до знань, свідомі свого призначення. Із слів Тані: "Україна поневолена. Це входило в наше життя щоденно, ми мусимо підтримувати її, нагадуючи світові про неї. Це був накладений бать ками обов’язок, щоб берегти і передати своїм дітям для збереження в поколіннях”. Мати — філолог, працівниця Львівського етногра фічного музею, звернувши увагу на вроджений талант доньки, раділа, коли Тетяна малювала "ілюстрації" до своїх оповідань, та домовилась із відомим україн ським малярем П. Зінченком про лекції для семиріч ної Тані. Засади і уподобання родинного дому пере далися дітям. Допитлива, жвава дівчинка встигала скрізь: і наука гри на фортепіяні, і участь у шкільному хорі, і редагування шкільної газети, і в 13 років курси мистецтва, та перші успіхи в збірних виставках. Дитинство закінчилося відзнакою школи україно знавства — нагородою за найбільше прочитаних українських книжок. Юність переплетена мистецтвом, пов’язана з пластом — ілюструвала пластовий журнал Тетяна Гаєцька. Tatianna Gajecky. "Готуйсь”, карти для книжки Олександра Барана та Юрія Гаєцького (брата, широковідомого історика, викладача Києво-Могилянської Академії) "Козаки в 30-літній війні”, 1969 р. А в коледжі захоплюється вивченням мов, бере участь в гуртках — російському, французькому, дра матичному. Вже в 1970 p., як голова слов’янського клюбу, організовує заняття з писання писанок, при готовляє з великим успіхом "великодні вечори”. Тоді ж і перша нагорода з гуманітарних наук ім. сестри Емануелі Коллінс та поміщення її прізвища в книзі ’’Хто є хто між студентами американських універси тетів і коледжів” в 1969—1970 pp. Далі праця перекладача і редактора в Україн ському Науковому Інституті Гарвардського Універси тету, в журналах ’’Рецензія” та "Протоколи Семінарів УНІГУ" і в 1977 р. диплом магістра Гарвардського Університету зі слов’янських мов і літератур. В ці роки приходять перші успіхи в галузі книж кового оформлення — "Тіні забутих предкін” в пере кладі Марка Царинника, "Український націоналізм” Джона Армстронґа та приготування до друку ката логу Української” Академічної Преси. З 1979 p. Т. Гаєцька стає редактором українського академічного видавництва в Денвері, Колорадо. Це роки творчого виявлення і визначення. Знайомство зі світовими шедеврами під час подорожі в Італію, Австрію, Німеччину, Швайцарію, Францію ще більше ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1996 9
Page load link
Go to Top