Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
та пристрої, які з одного боку сприяли збільшенню обсягів, а з іншого гальмували творчий процес ручної праці, вносили штамп, шаблон. Майстерність забав- карів зводилась до копіювання зразків-етальонів. Крім того в асортимент виробів вводилися ’’нові” зразки, розраховані на ідеологічну коньюнктуру. Це сюжетні зображення подій перших п’ятирічок, фі гурки комісарів, червоноармійців, тематика й образ ний зміст яких були чужими, не притаманними при роді народної іграшки, нівелювали її традиції. ’’Онов лення” асортименту у свою чергу позначилося і на стилістичних особливостях іграшки. Помітно збільшу ються її розміри, з’являються багатофігурні компо зиції, що позбавляв її іграшковости, наближує до пластики малих форм. Нова організація виробництва, отже, не мала бажаних результатів. В той же час у своєму традиційному середовищі — селянському по буті — іграшка зберігала регіональну своєрідність та функціональну ролю. У місцевостях передусім да леко розташованих від підприємств, народні майстри виготовляли іграшки традиційних форм для власних потреб або ж на місцевий ринок. У 50—60-их роках, в наслідок зростання впливу соціальних та економічних чинників, на сферу тра диційно-побутової культури тенденції до зміни ха рактеру ужитковости виробів народних майстрів, у тому числі й іграшки, посилюються. Іграшка стає не стільки предметом гри, скільки оздобленням, прик расою, сувеніром, з властивими їм оповідністю, звер ненням до сюжетних композицій. В них народні май стри намагаються відобразити сучасні їм теми, навіяні життям, власним досвідом чи взяті з інших видів мистецтва та літературних творів. Водночас напо легливі вимоги виставок відображати нові форми колгоспного побуту, військову та історичну тематику, приводять до появи незвичайних сюжетів, наївно і прямолінійно вирішених. Прикладом їх є композиції ’’Колгоспний бригадир”, "Тракторист”, "Птахоферма”, ’’Годівля курей у колгоспі”, "Колгоспне весілля”, ”Па- рада", "За Наполеоном”, "Декрет про мир” та ін. Як прикмети часу, у наступні роки ці напрямки виявля ються з більшою силою, поглиблюючи кризові про цеси у розвитку іграшки. Поволі згасають її тра диційні центри. З кожним роком стає все менше майстрів, які виготовляють іграшки. Проте, незва жаючи на суперечності у розвитку та неоднозначність оцінки їх, іграшка продовжує існувати. У різних ку точках України живуть і творять народні майстри — Ю. та Р. Ілюки (Косів), М. Матійчак (Брустурів), М. Шмадюк (Річка) в Івано-Франківській обл., С. ГІопа- чак, Ю. Прийма (Яворів) у Львівській обл., Г. Дзюма (Вишнівець), І. Бойко (Гончарівка) Тернопільській обл., К. Гаврилюк (Рокита) Волинській обл., Г. Про- копенко, Ф. Міщенко (Бубнівка) у Вінницькій обл., М. Тарасенко (Дибинці) у Київській обл., С. Грунь (Валки), В. Цибульник (Огульці) у Харківській обл. та ін. Вони і є охоронцями її традицій. Твори цих майстрів можна побачити в експозиції та фондах музеїв, на виставках декоративно-ужиткового ми стецтва, в художніх сальонах. Купують їх для окраси житла, як сувенір, подарунок на згадку. На лекціях з трудового навчання, заняттях гуртків дитячої та юнацької творчости вони передають свій досвід мо лодому поколінню. У нинішній час українського відродження звер нення до національної культури набуває особливого значення. Часточкою її, яка несе елементи світогляду та художніх уявлень минулих епох, є народна іграш ка. Однаково важливими сьогодні є її художньо- естетична, пізнавальна, виховна функції. Однак збе регти народну іграшку може лише розумне, кри- тично-зважене ставлення до традицій. Життєздат ність народної іграшки багато в чому залежить від того, наскільки органічним буде її зв’язок з сучасним культурним середовищем. Дерев’яний бондарний посуд, оздоблений випалюванням. Гуцуль- ицина, 1930-ті роки. Wooden barrel. Ornamental wood-burning. Hutsul region 1930’s. НАШЕ Ж ИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1996 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
