Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’’ДОБРОДІЙСТВО МАЄ ІМЕНА” Імена жертводавців на цілі СУА є поміщені в кожнім числі ’’Нашого Життя”. Ці списки — це подя ка особам, що хочуть своєю пожертвою допомогти у починах і потребах, які випливають із діяльности організації, як цілости, чи поодиноких ділянок — ре- ферентур. У журналі з України ’’Пам’ятки України”, ч. 1, 1989 появилася цікава довідка на цю тему. Природна рушійна сила — добро чинити — сягає давніх українських звичаїв. Сьогодні відроджене в народі поняття ’’доброчинність, благодійство, до бродійство”, набирає величезних розмірів. І хоч тема ця вимагає праці дослідників (на Україні й діяспорі) — можна беззастережно ствердити, що колись це поняття і саме слово було просто приреченням жінки. Історія з давнього-давна згадує імена жінок, що своєю щедрістю на добрі й пожиточні цілі закріпи лися в пам’яті народу. Князівна Евпраксія (1071-1109), дочка великого київського князя Всеволода Ярославича, сестра Во лодимира Мономаха, німецька імператриця, по стригшися в ченці, залишила у народних леґендах згадки про своє добродійне життя під іменем Апрак- си. Менше відомі й призабуті згадки теж про Евпра- ксію, онуку князя Ярослава. Згадки про неї подають дані про її милосердя і поміч людям. Евпраксія була автором своєрідної енциклопедії лікарських знань XII століття. Ще замолоду, вивчаючи народну меди цину, лікувала хворих. І слово, яке надав їй народ ’’добродія” вживалося відтоді і закріпилося у широ ковідомих формах помочі людям чи народним справам. Середні віки зберегли ще одне жіноче ім’я доб родії — Єлисавети (Галшки) Гулевичівної. Вона є од нією із засновниць Київського братства, згодом Ки ївської братської школи, а потім Києво-Могилянської колегії. Наче зв’язок теперішнього часу із давнім, явля ється добродія Галина Евгенівна Гуць, викладачка київського інституту, що дарувала 1000 карбованців на реставрацію будівель Києво-Могилянської акаде мії. Нині люди дарують гроші, заховані мистецькі надбання, забуті вартісні рукописи й знімки — все, що може вказувати на українську мистецьку чи на укову спадщину. Імена тих жертводавців подається до відома. "Добродійство має імена”. іхч. Докінчення: СИМПОЗІЮМ... мови? Головні точки: Чому нам вивчати українську мову? Щоб дістати роботу? Через те, що ми її люби мо? Яку будемо вивчати мову? Тараса Шевченка? Івана Франка? Мову наших батьків і дідів (ті, що імі- ґрували з частини України, де існувало кільканад цять діялектів?). Треба її вивчати яка б вона не була, поправляти можна пізніше. Мова мусить пристосува тися до оточення в якому вона вживається, якщо во на буде живою мовою. В сучасних обставинах нема чого соромитися бути українцем або говорити укра їнською мовою. По тім, учасники симпозіум розділилися на три групи, які розійшлися по окремих кімнатах. В кожній групі учасники, на підставі того, що було представ лено й згадано, розглядали способи популяризуван- ня і розбудовування навчання мови в Саскачевані. Виринали рекомендації в кожній групі. За пів години групи знов зійшлися в головній залі. Виникло п’ять найголовніших рекомендацій: 1. Створення провінційної організації для Саскачевану, на підставі існуючих батьківських організацій у Манітобі й Алберті, котра займа лася б освідомленням родичів і загальною пуб лікою. 2. Вимагання від філологічних установ ви нести постанови, які створили б і підкріпили б серед усіх канадців прихильне ставлення до вивчення мов спадщини. 3. Створення культурних та мовних обмінів з українськими дітьми в Україні та в інших краї нах, де знаходяться українці, де мова україн ська вживалася б з приємністю і задоволенням для комунікації. 4. Отримання постійних фінансів для роз роблення ресурсів, навчання учителів, публіку вання матеріялів на місцевому і на провінційно му рівнях як також і на міжпровінційному рівні. 5. Інформувати та заохочувати наші церкви та організації до спільної праці в збереженні української мови. Симпозіум закінчився вибранням з учасників представників з майже кожного району Саскачева ну, які помогли б винайти зацікавлених батьків і створити батьківську організацію, котра б виконува ла рекомендації і здійснювала б популяризацію і розбудову українсько-англійського двомовного нав чання в Саскачевані. Приготовив ІГ О Р К О Д А К 18 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
