Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
отже, й Шабатура ’’умьішленно...”, "с целю борьбьі с советской властью...” ’’националистически...” ”анти- совєтськи...” Мають постаті на гобелені риси україн ців — ’’зоологический буржуазний национализм...” "пропаганда расизма...” "национальная рознь...” ”аги- тация...” Небо голубе — ’’отдает предпочтение наци- оналистическому цвету...” А вкупі, разом стали б ці гобелени засобом ’’антирадянської агітації і пропа ганди” в обвинувачовальному вироку... І горіли б Шабатурині гобелени на вогнищі сучасної інквізиції, горіли б у прямому смислі цього слова, бо всі ”ма- теріяльні докази” ’’злочинної” ’’ворожої” діяльності після відповідного терміну зберігання в архівах КДБ "подлежат уничтожению путем сожжения”. Так було знищено доробок художниці за довгі п’ять років її перебування в ув’язненні. На засланні в Макушино Курганської області працює С. Шабатура художником-оформителем в художньому комбінаті відділу культури. Після за слання повертається до Львова в сам розпад бреж- нєвізму. Замість пензля — мітла двірнички в руках. По довгих митарствах однак вдається їй влаштува тись на посаду художниці в ЛІТО ’’Юність”, де створює зразки для художнього оформлення тек- стильно-галантерійної продукції масового випуску. Там працює й досі... Вже фанфарний заклик до перебудови змінився перебудовним маршем — в Прибалтиці, Росії, в республіках Середньої Азії. Та на Україні все ще звучать акорди застійного брежнєвського реквіє му, ще гордо носять голову "тихенькі пенсіонери” — борці за масову колективізацію, вивіз невинних се лян та робітників, самовдоволено потискають собі руки колишні учасники каральних загонів НКВД, на чиїй совісті сотні невинних жертв, і непохиленими від сорому ходять похили, цинічно здвигає плечима зам. прокурора області ”а що такого робив Сталін? Я не знаю, мені було тоді лише п’ять рочків”, в кабінеті начальника Ленінського РВВС виголошує гордо, відмовившись назвати своє прізвище, чолов’яга з лютим блиском в очах ”ще повернемо вам 47 рік, ще дочекаєтесь Берії”, галаслива міліція під пильними посмішками працівників КДБ розганяє звітну конфе ренцію молодіжного об’єднання ’’Товариство Лева”, цьвохають брудом пасквілі на сторінках обласних газет... І осипається попіл Чорнобиля на українців, росіян, поляків, євреїв, партійних і безпартійних, віруючих і атеїстів. Прокинься, Троє! Смерть їде на тебе! Ще чекають своїх виставок нові гобелени Сте фанії Шабатури, свого втілення — ескізи і рисунки. І ми чекаємо — коли ж то здогадається керівництво Львівського відділення Спілки художників поновити С. Шабатуру в своїх членах, надати їй можливість зробити персональну виставку. Адже 50-річчя ху дожниці є найвідповіднішою датою для цього. Редколегія альманаху ’’Євшан-зілля” щиро вітає Стефанію з 50-річчям, бажає їй дерзновенних твор чих злетів, міцного здоров’я і твердої віри у пере могу. І.К. Передрук з альманаху "Євшан Зілля” ч. 3. Зберігаємо правопис ориґіналу. ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ в БАЗЕЛІ У березні цього року в Швейцарії, у старовинно му Базелі, де сходяться кордони трьох європейських країн, відбулася українська виставка книги, маляр ства, різьби та народнього мистецтва. Вперше в істо рії міста базельці й представники навколишніх фран цузьких і німецьких громад могли побачити книжки українських радянських та зарубіжних видавництв, численні переклади з українських класиків і сучасних авторів різними мовами, а також із швейцарських письменників — українською мовою. Члени ’’Українського жіночого товариства у Швейцарії” представили на виставку багато творів народного мистецтва, отриманих з України або виго- тованих власними руками під час дружніх зустрічей- вечорниць. Серед них були вишивки, писанки, де- реворізьба, а також вироби з бронзи скульпторки Христина Кишакевич, акварелі українських дерев’я них церков Лади Нижанківської, ікони на камені в традиції старої київської та галицької шкіл відомої художниці Зої Лісовської. Ці три українські майстри- ці живуть у Швайцарії. Дорослі й діти з цікавістю спостерігали за швид кими рухами Лади Нижанківської, що показувала відвідувачам, як виготовляються українські писанки. Продовжуючи давню традицію українського писан- карства, Лада щороку бере участь у виставках в різ них містах Швайцарії. З рефератом про походження, символіку й місце писанок в історії української духовної культури виступила Зоя Лісовська. Увечорі 10 березня була прочитана доповідь про розвиток української літератури від часів Київської Русі до наших днів. Доповідачка Муза Шубарт-Реч- медіна розповіла численним слухачам про життя і творчість визначних діячів української літератури, а досвідчений декляматор ознайомив присутніх із зразками української поезії в перекладах німецькою мовою. Після закінчення доповіді люди ще довго не розходились, обговорюючи зачеплені теми. Виставка знайшла відгук у місцевій пресі. Можна сподіватися, що цей скромний почин українських жінок сприятиме в рамках дедалі більшого зацікав лення громадськості подіями в Радянському Союзі пожвавленню культурного обміну між Швайцарією та Україною. Володимир Михайлишин П е р е д р у к з ж у р н а л у ’’В с е с в іт ”. В е ре се нь, 1989 р. З а х о в у єм о п р а в о п и с ориґіналу. 8 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top