Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
54-ИЙ КОНГРЕС ПЕН. ІРИНА ДИБКО ФИЛИПЧАК Заки перейду до докладнішого перегляду подій, що відбулися в Канаді — Торонто й Монтреалі — на 54-му Конґресі ПЕН, поясню, який є зміст літер ПЕН. П — це п о е т и і д р а м ат ур ги (плейврайтс). Е — це е с е їс т и і р е д а к т о р и (едіторс). Н — це новеліст и. Ось саме того рода мистці слова є членами у своїх Центрах, які входять до Інтернаціонального ПЕН. Напрямні ПЕН — це бути воїном оборони літе ратури народів і їхньої народньої мови. Помагати на родам, щоб без перепон поринали у своє минуле і дорожили ним! Без минулого, без рідної мови, не уявима майбутність народу. Ось у тому дусі був вступ промови Президента Інтернаціонального ПЕН Рене Таверніє, на сесії делеґатів і представників всіх присутніх Центрів. 54-ий Конґрес ПЕН цього року був під кличем ВОЛЯ й СИЛА СЛОВА. А як саме ставиться до цього клича ПЕН, наведу в скороченні ядерність промов Президента: ’’Стрічаємося у дусі єдності, наш обов’язок є з’єднатись у боротьбі проти насилля і поневолення людей СЛОВА у тюрмах. Наше СЛОВО і тільки во но, має стати нашою зброєю. Тоді, коли техніка створює навіть способи насилля, ми мусимо бути творцями нового духового фронту проти насилля. Ми мусимо старатися, щоб мистицтво слова роз правляло крила волі, щоб думки й діла всіх народів знайшли вияв у своїй літературі, рідною мовою, бо мова і тільки мова є душею кожного народу. Тож бе режімо її! Правда — є нові ідеї, нові вияви думок у літера турі, але вони можуть виростати лиш тоді, коли во ни не відірвані від ’’чорнозему” минувшини традицій народу. Доказ в тому, що не оправдали себе кроваві диктатори, коли встановляли нові методи насиллям. Не довго житимуть письменники зі ’’свастикою” чи "червоною зорею”, бо відійшли вони від інтелектуа лу і глибини минулого народної творчости. Рани, заподіяні насиллям, довго житимуть на тілі інтелек туалу й душі народів... Тож нехай ті рани будуть на сторожі, щоб насилля, ні над релігією ні над вільним словом не мало сили! Не заперечним є, що нема не- винности в жодній історії, але ПЕН не має на меті встрявати у політичні події. ПЕН стоїть на сторожі і обороні покривджених, яким забирають право на материнську мову.” Вибрала я зрозумілі думки Президента Інтерна ціонального ПЕН і мої пояснення зайві. Хочу вірити, що слова Президента правильно насвітлили значен ня ПЕН і кому, але таки нам слід стати у членство якнайчисленніше. Доказом достовірності слів його є створення нового вільного Центру ПЕН у Києві, до чого спонукала ідея оборони поневолених. На 54-ий Конґрес приїхали представники з 57 Центрів та і чисельна група обсерваторів — в тій же групі (до проголошення Центру в Києві) був і наш Микола Вінграновський. Треба було б зайняти усі сторінки "Нашого Життя”, щоб подати список при сутніх членів Канади й Америки, Франції й Англії. Лише з Ніґерії, Камеронії, Чехословаччини, Фінлян дії, Литви, Параґваю, з Сербського Центру і Сене- ґалісу були по одному представникові, і була лиш одна з української діяспори Ірина Дибко в групі "Врайтерс ін еґзайл”. В тій же групі були представ ники з Мадярщини, Китаю і Румунії. З російсько-со- вєтського Центру був Владімір Стабніков і Аркадій Ваксберґ. Аркадій Ваксберґ на всіх сесіях делеґатів промовляв тільки французькою мовою і такою ж звернувся до президента у Монтреалі й запропону вав виступ Миколи Вінграновського, як представ ника України у питанні створення вільного центру в Києві. Крім засідань — мітинґів делеґатів і членів Цен трів були ще і літературні сесії. Було їх 12 в Торон- тоо і 9 в Монтреалі, та 16 (в двох містах) читань тво рів запрошених гостей — мистців слова із числен них держав. І знову треба сторінок і сторінок на спи сок їхніх імен. Була Толстая з Росії, і з Польщі аж трьох, тільки... (як болюче писати) не було нікого з українців, крім Дженис Кулик Кіфер з Канади, на сесії новель, 26-го вересня. Кіфер-Кулик признаєть ся до своїх українських предків, але пише англій ською мовою: приємна була зустріч з нею моєї доньки Марти. На цій сесії, поруч неї, були пане- лісти-письменники з Австралії, Америки, Канади й Юґославії. На всіх майже доповідях-сесіях була при сутня п. Стефанія Гурко, звертала на себе увагу тим, що часто-густо ставила питання чи й пояснення, що пригадували про нашу українську літературу. Була ще і Лідія Палій, з нею ми стрінулися при столі, поза сесіями і делеґатами, в одному з будинків, з літера турою про переслідуваних усіх письменників світу, не лише українців. В товаристві Ліди Палій перебу вав в Торонто Микола Вінграновський. А тепер коротко про перебіг сесій, на яких ріша лися найголовніші питання, а це створення нових Центрів та резолюції у дусі оскаржень насилля і оборон. В точці першій були резолюції Центру Інтер національного ПЕН: поради в справі телеранції й фанатизму, та образи прав людськості. Поради для співпраці межи письменниками схо ду й заходу: цю резолюцію подав секретар Інтерна- 14 "НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИСТОПАД 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
