Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
на землі у гобеліні ’’Леся Українка”, є виразні україн ські типи, і біля ніг Касандри лежить звичайна ко зацька шабля. Бо авторка робила гобелен, присвяче ний творчості Лесі Українки, а не історичним троян цям. Гай-гай, таке розуміння творчості геніяльної поетеси, доступне школярам, мусить поступитись сліпому, глухому, а подеколи й наївному, бо значно важливіше — зберегти гобелени, не дати їм зотліти в мурах всепоглинаючої в’язниці. І в своїй рецензії ко місія зазначає, що художниця недостатньо вивчила археологічний матеріял, тому не знає, що за часів Трої були тільки мечі, а не шаблі, оскільки шабель під час археологічних розкопок не знайдено. Щодо національного одягу, то звідчаєні члени комісії, стиснувши зуби і потай хапаючись за голову, пи сали, що досі невідомо, в якому одязі ходили троян ці, тому художниця одягнула їх за власною фан тазією... Минуть роки, і читаючи ці висновки екс пертної комісії, хтось сприйме їх за жарт, хтось за гумор. Та не до жартів і гумору було членам комісії, які рятували працю талановитих рук із значно біль шим риском для власного життя і свободи, ніж фло рентійці скарби свого міста під час нищівної повені. Особливо непокоїла слідчого Похила виткана на гобелені ’’Касандра” знаменита Лесина фраза, вкла дена в уста головної героїні драми: ’’Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе!”, ”А хіба Україні загрожу вала якась смерть? — наглувато дивувався Похил. — Та ж вона процвітає в Радянській державі”. — Що це, — спитає читач, — наївність слідчого, неуцтво, глупота? Може Похил вчився — недовчився і не має уявлення про дати життя і смерті Лесі Укра їнки? А, недовченому, щось йому світилось у голові про дореволюційну Україну й Лесині алегорії? Ба, читачу, питання слідчих, які вони задають потім ув’язненим, готуються заздалегідь цілою ко гортою із слідчого та ідеологічного відділів, уточню ються і перевіряються начальством — а вже в ка бінеті йде добре продумане, театралізоване дійство, театр "одного актора” — слідчого перед єдиним ’’глядачем”, приреченим на право мовчання, без оп лесків, — ув’язненого. І Похил знав, що Леся Україн ка — дореволюційна письменниця, що революційне трактування її творів слушне. Але КДБ знало також, що в слідчій камері сидить сучасна й талановита ху дожниця — і їй воно відплачувало не лише за її влас ний талант, а й за гордий голос Лесі, до якого не до тягнулись лапи 111-го відділу, але бодай по смерті тягнулись пазурі нової ’’охранки” — КДБ за геніяльні поезії і драми, за безсмертну ’’Касандру”, що кли кала Україну на дорогу революції початку XX століт тя... Революційний підйом — паростки його бачи лось у заздрісних гебістських снах, натреновані очі прискіпливо вдивлялись у кожне обличчя, вуха вперто виловлювали звуки Шевченкового ’’За повіту”, і тихе ревниве зітхання викривляло жадібні вуста — нині б бодай частинку цього підйому — і вони б показали, як зібрати криваве жниво. І мру Стефанія Шабатура. Ґобелен ’’Проснися Троє, смерть іде на тебе”. жили підозріло очі слідчі КДБ: а що ж воно означає — червоний колір на гобелені? Марно думати, що комусь в КДБ потрібна була розмова про філософсько-революційну суть творів Лесі Українки — слідчі завдавали питання тенден ційно-конкретні і чекали потрібної їм відповіді. Є український національний одяг — і не завертай го лови, що самого Енея одягнув у нього якийсь там Котляревський, ’’националист, значит, махровьій, ньінче мьі бьі с ним поговорили” (і не спіткнеться на слові отакий Похил, бо для такого Похила кожна творча людина, що любить свій народ і батьківщину, мову ЇЇ і культуру, — "злостньїй националист”), а, ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1989 7
Page load link
Go to Top